Багато хто переконаний, що нотаріальне завіряння фінзвітності кодексом не передбачено. Все так.
У ПКУ написано:
39-2.5.2. Контролюючі особи зобов’язані подавати звіт про контрольовані іноземні компанії до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний календарний рік засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та кваліфікованого електронного підпису.
До звіту про контрольовані іноземні компанії в обов’язковому порядку додаються завірені належним чином копії фінансової звітності контрольованої іноземної компанії, що підтверджують розмір прибутку контрольованої іноземної компанії за звітний (податковий) рік.
Але що таке «завірені належним чином»?
Це ще одна «КІК-незрозумілка». У ПКУ цей чудовий термін не визначено. І весь майже-дворічний період експертного обговорення КІК точаться гарячі дебати про точне значення даного терміну. (При цьому, що цікаво, думки ДПС та комітету ВРУ постійно розходяться).
Минулого року я навіть писала статтю на цю тему – розміщу її у наступному пості.
Думки (ДПС та ВРУ) висловлювалися такі:
Потрібно все перекладати та апостилювати (на щастя, від цього досить швидко відмовилися – з’ясувалося, що на такі документи апостиль не ставиться).
Робити переклад та нотаріально завіряти підпис перекладача (або директора, або аудитора, або контролера КІК). Така думка про «належне завіряння» протрималася максимально довгий термін, з початку обговорення по сьогодні. Саме тому (у найбільш «лайтовому» варіанті) його пропоную я. Податківці наполягали на ньому в першу чергу тому, щоб потім не возитися з перекладом. Була ідея змусити перекладати з усіх мов, крім англійської, але її відклали – до світліших «англомовних» часів. Поки що, на мій погляд, це найбільш загальноприйнятий варіант, який не викличе заперечень.
Нещодавно, наприкінці грудня (Податкова проводила потужний івент «Як здати КІК-звіт без штрафів» податківцями було висловлено припущення (?) про те, що можна самостійно перекласти фінзвітність, завірити її підписом директора КІК, а після (на весь пакет документів) накладається ЕЦП контролера.
Безперечно, це непоганий варіант. Саме його пропонували більшість експертів на обговореннях у робочих групах. Сподіватимемося, податкова з ним погодиться (рухи, як бачимо, вже почалися). Але точно ми дізнаємося, що таке «завірені належним чином» – значно пізніше, коли сформується практика (і ми точно знатимемо, що податкова такі звіти приймає, та приймає без заперечень. І не розсилає надалі «запитів» із численними додатковими не-дуже-зручними питаннями.). Поки ж (на мій погляд) найпростіший і «прийнятий ДПС» варіант – саме переклад із нотаріальним завірянням підпису перекладача.
Тож – не потрібно «економити на нотаріусі» – штрафи з КІК-тематики коштують набагато дорожче.
Пам’ятаємо основне правило КІК: акуратність та обережність.
Нижче – стаття від 2023 р, де автор обґрунтувала свою думку, що апостилювання та нотаріальне завіряння – річ абсолютно зайва. І цілком достатньо електронного підпису контролера. Ах, як тоді обурювалися податківці… Але, може, крига зрушила? Хоча б у цьому питанні?
Втім, можливо, надії – порожні. Адже навіть на останньому засіданні робочої групи при комітеті ВРУ (законопроєкт 8137) експерти билися над цією проблемою, переконували «де Ви знайдете стільки перекладачів? А нотаріусів?»….
Що приємно: ситуація змінюється. І нещодавно податкова видала індивідуальну податкову консультацію, в якій визнала нарешті, що електронний цифровий підпис – таки буде належним завірянням. (Але переклад, навіть з англійської, все одно потрібний)). Звичайно, ІПК – це не для всіх, вона видається індивідуально – і бажано отримати свою, особисту. Проте, сподіватимемося, що все ж таки перемагає логіка, і податківці (повсюдно) дотримуватимуться однакової думки – тієї, що викладена в ІПК 99-00-24-03-03-06 від 31.10.23.