Блог

Ми вже писали про критерії «контрольованості» операцій. Чи може операція відповідати всім 4 критеріям контрольованої — і при цьому не декларуватися і не досліджуватися?

Ми вже писали про критерії «контрольованості» операцій. Чи може операція відповідати всім 4 критеріям контрольованої — і при цьому не декларуватися і не досліджуватися?

Березень – не лише перший місяць весни, а й початок періоду «справжнього шквалу» звернень до консультантів щодо підготовки КІК-звітів. А там… «не все так просто»… Тому давайте разом розглянемо як вирішити «неоднозначні» питання КІК? Що про них говорить податкова? І як правильно діяти?

Дорога Олено Вікторівно! Від імені всієї нашої дружньої команди компанії Saivena Group вітаємо Вас із Днем народження – щиро, тепло і від усього серця. Ви – надзвичайно багатогранна особистість, яка поєднує глибоку професійність із людяністю, силу – з мудрістю, вимогливість – із підтримкою.  Поруч із Вами ми щодня вчимося бачити ширше, мислити сміливіше й працювати […]

У минулих публікаціях я розглядала рішення Житомирського окружного адміністративного суду (Справа № 240/18960/24 ТОВ «ДАСТ»), і воно було доволі простим – як щодо операцій, так і щодо платника податків. Але тоді звертала увагу на основну проблему «судового» ТЦУ – коли загальна нечіткість норм і недосконалість законодавства накладається на «зміщення строків». Контрольована операція відбулася 7 років тому, а акт перевірки складається тільки зараз.

Ну що ж, сьогодні поговоримо про податкове резидентство України. Я вже не раз писала на цю тему. Але вона така, що час від часу до неї потрібно повертатися — оцінювати «зміну думок» суспільства, платників податків і, власне, самих податківців. Намагатися зрозуміти й «схопити за хвіст» податкові тренди.

Справа досить стандартна та проста: експорт сільгосппродукції. Втім, деякі речі (навіть в стандартній справі) – цікаві: як обґрунтування платника податків, так і думки податківців. Важливо – виграв платник податків. Тобто, його обгрунтування – повністю задовільнило суд. Отже, поїхали!

Починаючи з 2020 року, система трансфертного ціноутворення (ТЦУ) в Україні зазнала суттєвих змін. Законодавець активно впроваджував норми, що відповідають міжнародним підходам ОЕСР, розширював обов’язки платників податків і посилював інструменти контролю.

Трансфертне ціноутворення (ТЦУ) – система встановлення відповідності умов операцій між пов’язаними підприємствами принципу «витягнутої руки». Правила трансфертного ціноутворення в Україні закріплено у статті 39 Податкового кодексу України та діють з 01 вересня 2013 року.