Війна і ТЦУ: частина-1 “Демередж”

Демередж (від фр. demeurer – затримуватися) – у торговому мореплаванні грошове відшкодування збитку, плата, що належить перевізнику за простій судна протягом контрсталійного часу. Розмір демереджа визначається угодою сторін, за відсутності угоди — згідно з ставками, зазвичай прийнятими у відповідному порту. У разі відсутності таких ставок розмір плати за простій судна визначається витратами на утримання судна та його екіпажу. (Вікіпедія).

Що може бути простіше в ТЦУ, ніж продаж зерна? Такі операції вважаються самими легкими для ТЦУ-консультанта. Але ж…

Ситуація. Українське підприємство уклало контракт з іноземним покупцем на експорт зерна. За умовами контракту – право власності на зерно переходило до Покупця вже на території країни покупця. Тобто в ціну були включені транспортні послуги.

Ціна на зерно – повністю відповідала котирувальним цінам, ціна транспортування також була цілком ринковою. Можна казати – «звичайною»…
Але – що таке «звичайність» під час війни.

Коли зерно було завантажено на судно – відбувся «приліт». Та обстріли. Судно своєчасно не вийшло з порту… Простій судна , декілька днів… А з ним і – демередж.

З точки зору ТЦУ – демередж – це одна з складових витрат постачальника на цю господарську операцію. Яка, безумовно, впливає на фінансовий результат (тобто на прибуток, що оподатковується). Тобто, – входить до ціни «контрольованій операції». В цих випадках часто операція становиться збитковою.Та з точки зору ТЦУ – має бути донарахований додатковий податок на прибуток (тому що «ціна на зерно + транспортні витрати» – вже перестає «відповідати цінам, відповідающим правилу витягнутої руки»…)

Всім зрозуміло, що в цієї ситуації і близько немає «виведення прибутку за кордон»… Але в нашому ПКУ не передбачено «особливих випадків» (навіть якщо вони напряму пов’язані з війною)… 

П.С.1. Колись в мене в практиці був проект, коли українське підприємство не зупиняло роботу, та продовжувало відвантаження в той самий день, коли розстрілювали Майдан та барикади на Інститутській. Потім податкова здійснила спробу «донарахувати» (врятував суд).


Але, жодного коригування ПКУ щодо «обставин форс-мажору» не було зроблено… Урок не вивчений.
Якщо урок не вивчений – його змушують повторювати, знов і знов… Кожного разу – жорсткіше, ніж попередній раз. Так і с демереджем – не виправили помилку ПКУ (не врахування форс-мажору) – отримали більш жорстке повторення уроку.

П.с.2. Я взагалі вважаю, що ТЦУ в 2022-2023 році мало бути відмінено. Форс-мажори (та інші «демереджі») – по всій країні…

сподіваємось, що ця стаття корисна для вас

Якщо ви розумієте, що вам важливо впровадити описані інструменти, але є сумніви, що вдасться зробити це якісно самостійно, залишайте заявку і ми розповімо вам, як ми можемо допомогти вам

Рекомендовані статті

19.08.2026
податкове резидентство структурування

Податки до ранкової турецької кави

Податкова реформа Туреччини має низку приємних нюансів – як для фізичних, так і для юридичних осіб. Сьогодні почнемо з фізичних осіб, адже дуже «мрійливо» виглядають слова «неоподаткування ПДФО на 20 років». Тож подивімося, наскільки все це правда і чи потрібно сплачувати податки.
16.08.2026
BEPS кік податкове резидентство структурування

Турецька податкова реформа: з чого все почалося

У першій частині ми окреслили загальний контекст турецької податкової реформи. Тепер переходимо до її основи: навіщо Туреччина розпочала настільки масштабні зміни, які стратегічні цілі переслідує держава та які нормативні акти вже заклали фундамент цієї трансформації. Саме розуміння мети реформи дозволяє побачити логіку всіх подальших змін.
12.08.2026
ТЦУ

ТЦУ: що показує реальний акт податкової перевірки

Стаття присвячена практиці податкових перевірок у сфері трансфертного ціноутворення. В основі  – аналіз реального акта перевірки, який незабаром стане предметом судового розгляду. Без назв компаній та будь-яких деталей, що можуть ідентифікувати підприємство, але з практичними висновками, які варто врахувати кожному бізнесу, що працює з контрольованими операціями.