Починаючи з 2020 року, система трансфертного ціноутворення (ТЦУ) в Україні зазнала суттєвих змін. Законодавець активно впроваджував норми, що відповідають міжнародним підходам ОЕСР, розширював обов’язки платників податків і посилював інструменти контролю.
У цьому матеріалі розглянемо ключові етапи розвитку ТЦУ у 2020–2025 роках, які сформували сучасну модель податкової прозорості для компаній, що здійснюють контрольовані операції.
- Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IХ запроваджено трирівневу структуру документації з ТЦУ для міжнародних груп компаній (МГК), встановлення відповідності умов контрольованих операцій з сировинними товарами принципу «витягнутої руки», оподаткування прирівняних до дивідендів платежів (концепція «конструктивних дивідендів»), застосування концепції розумної економічної причини (ділової мети) для цілей ТЦУ;
- Законом України від 20 березня 2023 року № 2970-IХ розширено перелік платників податків, що подають звіт в розрізі країн міжнародної групи компаній (МГК);
- Законом України від 18 червня 2024 року № 3813-IX оновлено критерії формування переліку держав (територій) та переліку організаційно-правових форм нерезидентів для цілей контролю за трансфертним ціноутворенням, розширено критерії пов’язаності юридичних осіб. Також змінено критерії, згідно з якими операції з нерезидентами, організаційно-правова форма яких включена до переліку КМУ, визнаються неконтрольованими;
- Законом України від 16 липня 2024 року № 4536-IX уточнено порядок застосування терміну «котирувальні ціни» у ТЦУ.
Розвиток трирівневої документації, пильна увага на операціях із сировинними товарами, оподаткування конструктивних дивідендів та деталізація критеріїв пов’язаності свідчать про те, що ТЦУ в Україні перетворюється на комплексний інструмент податкового контролю.
Для платників податків це означає новий рівень відповідальності, необхідність постійного моніторингу законодавчих змін і, як наслідок, потребу у глибокій фаховій підтримці.