Аудитор, адвокат, директор АФ «Сайвена-Аудит» – про законопроект 7194, який про конфіскацію колаборантів та громадян країни-агресора.
Ухвалений з другої спроби законопроект №7194, який дозволяє конфіскувати майно росіян та громадян інших країн за причетність до війни проти України, залишив подвійні почуття. Сама ідея – покрити частину втрат України за рахунок майна осіб, які несуть відповідальність за війну – є логічною та правильною. Це потрібно було зробити. Але все ж таки, на мій погляд, законопроект прописаний «як завжди». Не дуже якісно.
Один із топ-чиновників відзвітував, що підготували вже 9 списків «кандидатів на влучення під санкції», куди увійшло вже 12 000 фізичних та 2500 юридичних осіб. Цифра велика. І при аналізі тексту законопроекту постало питання – наскільки обґрунтовано включення туди деяких осіб.
Ні, безумовно, накладення арешту на «вілли Соловйова в Італії» (і можлива «потім» їхня конфіскація) – гріє душу. Також і багато інших відомих прізвищ, великих російських компаній – вони цілком заслужено потрапили до списку «кандидатів на конфіскацію». Але. Але…
За деякими суб’єктами, які (згідно із законом) можуть потрапити до «конфіскаційного списку» – є сумніви. Насамперед це стосується найбільших міжнародних компаній. Метою статті не є акцентування непродуманості ситуації для якоїсь конкретної компанії, тому без імен та назв. Просто – поставити питання. А чи треба було ТАК робити?
Отже, розглянемо ситуацію. Є велика міжнародна компанія (МК), яка має «дочки» в 100 країнах. У тому числі в РФ та в Україні. Ця МК потрапляє до «кандидатського конфіскаційного списку» за критерієм «сплати податків у РФ»:
б) фінансування або матеріально-технічного забезпечення діяльності держави-агресора, пов’язаної зі збройною агресією проти України чи окупацією/анексією її територій, зокрема шляхом: сплати податків, зборів до державного бюджету держави-агресора, якщо загальна сума таких платежів (крім митних) ) за останні чотири послідовні податкові (звітні) квартали перевищує еквівалент 40 мільйонів гривень для юридичної та 3 мільйонів гривень для фізичної особи, визначених за середньозваженим офіційним курсом Національного банку України за той самий період;
Водночас «українська донька» є великим платником податків в Україні, створила тут сотні (або навіть тисячі) робочих місць, перерахувала великі гроші ЗСУ і має дорогі активи.
І ось тут питання.
- Міжнародна компанія є великим інвестором України. Ми хочемо конфіскувати активи наших інвесторів? І при цьому розраховуємо на величезне зростання інвестицій у нашу країну після війни? Ось сумніви, що така піар-стратегія спрацює…
- Дуже часто після таких конфіскацій – підприємство (у цьому випадку – «українська донька») закривається. Втрата тисяч високооплачуваних робочих місць. Ми точно хочемо, щоб співробітники цієї компанії стали безробітними та їхні сім’ї втратили кошти для існування? Навіщо нам збільшення кількості безробітних (яке і так до кінця війни буде величезним)?
- Ми впевнені, що не охочих «віджати смачні активи» української доньки? На свою користь віджати? Адже це може бути дуже привабливим для деяких, наближених до місця нарізування пирога. А потім – “війна все спише”?
- Якщо брати букву закону, то сьогодні можна конфіскувати активи навіть у тих МК, які вийшли із Росії після 24.02.22. Адже йдеться про сплачені податки за останні 4 квартали (3 квартали минулого року і перший квартал 2022-го – навіть цей перший квартал був за часом «на дві третини» мирним).
Не знаю, мені здається цей закон 7194 – не до кінця продуманий. Така норма про міжнародні компанії принесе набагато більше шкоди, ніж потенційних (і негарантованих) надходжень до бюджету.
Стаття, опублікована на платформі Інтернет-видання DENGI.UA