Блог

Нині гарячий час здачі першого КІК-звіту в Україні. Точніше двох… Через неквапливість Верховної Ради законопроєкт №8137 так і не встигли ухвалити. А зараз уже не до того. Як кажуть, не на часі. Тому звіти як за 2022-й, так і за 2023 роки готують за старим законодавством, і часового лага в один рік (коли звіт здається в році, який «через один після звітного») для КІК-звіту 2023 вже не буде. У зв’язку з цим у навколокіківських колах панує якийсь ажіотаж. І невеликий мандраж ...

Лучано Паваротті свого часу з тріском програв італійським податківцям судовий процес із податкового резидентства. А сума там була чимала – 12,5 млн. євро.

Саме статус податкового резидента – визначає куди (до бюджету якої країни), коли та як сплачувати податки.

Відповідно до пп. 170.13.2 статті 170 ПКУ, ставка ПДФО (з прибутку КІК) дорівнює: 9% -  (пп. 170.13.2.1). у разі розподілу контролюючою особою прибутку контрольованої іноземної компанії (його частини) до моменту подання звіту про контрольовані іноземні компанії та включення зазначеної частини прибутку контрольованої іноземної компанії до загального оподатковуваного доходу, що відображається в річній податковій декларації, 18% (пп. 170.13.2.3.) – якщо прибуток КІК не розподілявся до дати подання звіту. Але, якщо він все ж буде розподілений (протягом наступного року) – можно здійснити перерахунок податку ( і знову буде 9%, а держава поверне переплату). На що звернути увагу?

Скільки людей можна вбити за один незданий ТЦУ-звіт?

Коли КІК виплачує дивіденди – держава резидентства КІК утримує «у джерела» податок на ці дивіденди.

У грудні минулого року відбувся один цікавий захід, присвячений КІК. Топподатківці відповідали на запитання експертів і платників податків. І було одне запитання (і одна відповідь), яке ось уже місяць не дає мені спокою… Та що там говорити — я обурена!

Особливого шарму всій цій ТЦУшно-КІКівській історії надає той факт, що ТЦУ-документацію для КІК потрібно буде робити «відповідно до вимог статті 39 ПКУ). Це просто свято якесь!

Нам усім голову прогризли божевільними сумами «виведеними в офшори». Це коли в Україні товар купують за 100 долларов, експортують на офшор за 101, а насправді відвантажують кінцевому покупцеві за 200 (і таким чином 99 долларов залишається в офшорі, а Україна з цієї суми не отримує аж ніяких податків). Суми такого ухилення озвучувалися завжди величезні – хтось (з впевненим та розумним виглядом) заявляв, що це десятки мільярдів доларів щороку! Хтось називав цифри скромнішими – до 1 млрд…