Блог

Підписання Президентом закону, який фактично «заморожує КІК-штрафи». Для тих, хто пропустив: КІК-штрафи не скасовано, а лише відстрочено. Тобто за всі поточні порушення покарання буде — але пізніше.

Отже, як писалося у попередньому пості, головною метою імплементації в Україні КІК-законодавства є підвищення податкових надходжень.

Ми вже пережили «першу серію КІК» — коли всі гарячково готували звіти, намагалися розібратися з усіма хитрощами нового законодавства, обговорювали його недоліки, а часом — уживали ненормативну лексику, намагаючись «зібрати докупи» вимоги, які суперечили здоровому глузду й часом були просто невиконуваними.

Фізична особа втратила у 2022 році контроль над КІК і подала відповідне повідомлення. Сьогодні отримали лист від податкової: потрібно було подати звіт за 2022 рік, навіть якщо на кінець року особа вже не була контролером

Що робити контролерові після продажу частки?

Перша КІК-звітна кампанія завершилася, і настав час підбивати підсумки. Ми склали декілька сотень різних КІК-звітів, та тепер (ймовірно) можемо написати цілу енциклопедію з назвою «Все, що ви хотіли знати про КІК, але боялися запитати».

Про нюанси цього штрафу я писала вже давно. Основний момент: податківці зазначають, що це штраф за те, що контролер (взагалі) не повідомив про набуття/відчуження частки, або початок/кінець фактичного контролю.

Тема КІК упала нам на голову раптово та несподівано у новорічну ніч. Ну справді, хто там особливо вивчав ст. 39-2 ПКУ після 01.01.22 (від дати, коли норма стала чинною)? Усі чекали на 2024 рік — початок звітного періоду. Тому зараз штормить… А штрафі по КІК — величезні.

Ще одна справа світової зірки за звинуваченням у несплаті податків. І знову досліджується статус резидент / нерезидент.