Частина-2
У першій частині ми окреслили загальний контекст турецької податкової реформи. Тепер переходимо до її основи: навіщо Туреччина розпочала настільки масштабні зміни, які стратегічні цілі переслідує держава та які нормативні акти вже заклали фундамент цієї трансформації. Саме розуміння мети реформи дозволяє побачити логіку всіх подальших змін.
Податки до ранкової турецької кави
Серія 2. Мета та нормативка
Починаємо вивчати «турецьку реформу». Сьогодні – про базове.
- для чого все це (мета);
- коли все почалося та які основні нормативні акти.
Отже, для чого це все?
Зараз я (50/50) живу в Туреччині. Добре видно країну «зсередини». Зокрема, як працює пропаганда (або патріотичне виховання). Дуже багато серіалів, що прославляють Османську імперію. Майже про всіх султанів уже зняли серіали. Дуже цікаво (історія Туреччини взагалі неймовірно цікава!), яскраво, красиві актори, зроблено професійно, «по-голлівудськи».
Результат: вся країна роками, щодня, безперервно дивиться «Золотий вік» про Сулеймана I (Пишного чи Величного), а також серіали про інших славних предків – Османа, Ертугрула, Фатіха, Мехмеда, Мустафу та інших. Усі – красені, хоробрі, сильні, бездоганні!
Сьогоднішні турки бачать велич Османської імперії, велич Туреччини. Відповідно, хочуть зробити щось яскраве та масштабне і зараз. У тому числі й плани податкової реформи – такі ж прекрасні та масштабні.
Заявлена мета: перетворити Стамбул на регіональний фінансовий хаб і конкурувати з ОАЕ, Італією, Грецією та Португалією у залученні глобального капіталу та висококваліфікованих фізичних осіб.
Якщо чесно, я думаю, що там уже навіть не про «регіональне лідерство» йдеться. На мою думку. Дуже скоро Туреччина «дожене та пережене» навіть ту ж Німеччину. Вони справді молодці!
Але повернемося до нашої теми. Що там із нормативкою?
Ми будемо її вивчати найближчим тижнем, а поки що просто назвемо основні нормативні акти (почалося все ще у 2024 році):
- Закон № 7524 від 2 серпня 2024 року (запровадження Pillar Two та внутрішнього мінімального корпоративного податку);
- Президентський декрет № 9286 від 22 грудня 2024 року (підвищення ставки утримання податку на дивіденди з 10 % до 15 %);
- Закон № 7582 – пакет 2026 року, ухвалений парламентом (Türkiye Büyük Millet Meclisi) 21 травня 2026 року й опублікований в Офіційному віснику № 33270 від 4 червня 2026 року (режим «нон-дом», амністія активів «Varlık Barışı», зниження ставки корпоративного податку для виробників, розширення стимулів Стамбульського фінансового центру).
У наступній частині статті визначимося зі «статус-кво» (які основні параметри податкової системи були до реформи). А після цього подивимося, що саме Туреччина «коригує», щоб досягти своїх амбітних цілей. І, як на мене, у них усе вийде.
P.S. До речі, ця податкова реформа може дуже добре «зайти» саме українцям. І ось чому: перша причина – саме українці можуть без проблем приїхати до Туреччини та отримати посвідку на проживання, а як бонус – пільгове, майже нульове оподаткування. Тому що Туреччина і у випадку з українцями зробила саме так, як їй вигідно.
Вона не пропонувала «допомогу біженцям» (тут немає програм тимчасового захисту). Але вона пропонує, наприклад, майже ідеальні умови для переїзду українських ІТ-фахівців. Ці та інші цікаві нюанси теж розберемо пізніше.