Отже, що таке центр життєвих інтересів (ЦЖІ)? Його зазвичай дивляться з двох сторін.
Перша – особисті зв’язки
Де живе родина? Чоловік/дружина, діти. Для українських біженців часто буває: діти з мамою (умовно — у Польщі), чоловік — в Україні. У нашому випадку у пані Наталі чоловіка немає, дитина з нею в Польщі (садочок, польська мова, нові друзі). Можна говорити, що дитина «прописана в Україні» — саме так буде трактувати податкова, намагаючись залишити «свого» платника податків.
Друга – економічні зв’язки
Де людина отримує дохід? Пані Наталя вже працює в Польщі. Але досі має український ФОП. Тут важливий момент: статус ФОП враховується в ПКУ, але не в міжнародних Конвенціях. Оскільки ми дивимося через призму Конвенцій — думка ПКУ зараз не головна. Висновок: пані Наталя визначила свій центр життєвих інтересів — Польща. І, о чудо, інші критерії (наприклад, громадянство) вже майже неважливі.
На що звернути увагу
1. Самостійність
Людина самостійно аналізує і вирішує, де вона податковий резидент.
Потім це доводиться, але поки що — внутрішнє рішення.
- Податкова країни, яку «не обрали» (у нашому випадку — Україна), не знає про ваше рішення. Механізму виходу з резидентства немає.
- Податкова може надати довідку про наявність резидентства, але не підтвердить, що ви вже не резидент.
- Потрібно якось врегулювати питання формально.
2. Нечіткість критеріїв
Всі ці «центри інтересів», «183 дні» і «постійне житло» дуже розмиті. Легко помилитися. Тому — консультація з досвідченим професіоналом обов’язкова.
3. Посилення шансів на визнання іноземного резидентства
Комплекс дій може включати: продаж квартири в Україні, закриття українського ФОП і ще купу дрібниць. Необов’язково робити все, але деякі пункти — бажано.
Алгоритм дій
- Самостійно визначаємо податкове резидентство.
- Консультуємося з фахівцем.
- Виконуємо рекомендовані дії, щоб підвищити шанси на визнання нового резидентства.
- Інформуємо податкову України про зміну резидентства.
- Якщо податкова заперечує — готуємося до суду.
Старий, але корисний перелік дій (з минулого)
- Обрати країну та отримати право на довготривале проживання.
- Врегулювати всі цивільні зобов’язання в Україні (борги, аліменти).
- Врегулювати публічні зобов’язання (штрафи, податки).
- Закрити український ФОП.
- Продати бізнес, нерухомість, транспорт.
- Подати «нульову» декларацію.
- Отримати довідку про відсутність податкових зобов’язань.
- Дозвіл військкомату для чоловіків (якщо потрібно).
- Звільнитися з українських роботодавців.
- Перерахувати кошти на закордонні рахунки та закрити українські.
- Знятися з української реєстрації.
- Отримати закордонний паспорт з відміткою про постійне проживання.
- Стати на консульський облік у країні переїзду.
Більшість біженців це не робили — ситуація була зовсім іншою. Деякі пункти зараз взагалі нереальні.
Як спілкуватися з податковою
- Механізму «покинути резидентство» — немає.
- Податкова не дасть папірця «ви не резидент».
- У таких випадках — багато кейсів, але не всіх перевіряють.
Рекомендації:
- Консультація з фахівцем.
- Дії, що зменшують вашу прив’язку до України.
- Знизити інтерес податкової (менше активів — менше уваги).
💡 Перевірте активи: нерухомість, бізнес, рахунки. Якщо дуже цінні — працюйте з консультантом крок за кроком.
Попередження
- Теоретично можна внести зміни про місце проживання через форму 5ДРП.
- Практично — форма не передбачає закордонну адресу.
- Можна написати лист у податкову з підтверджуючими документами.
- Надійніший варіант — індивідуальна податкова консультація (ІПК). Відповідь, можливо, буде негативна, але її можна оскаржити в суді.
Висновок
Простого рішення немає. Потрібно збирати докази нового резидентства: рахунки, комунальні послуги, дитячі секції.
Податкова не зможе опрацювати всіх біженців, перевірятимуть «найцікавіших» платників.