Наші клієнти, яким ми готували звіти, поки що таких запитів не отримували — ми дуже старалися зробити їх максимально якісними. Але до мене звернулися декілька контролерів КІК, які готували звіти самостійно, і в них виникли проблеми з численними нюансами.
Проаналізуємо ці запити.
Отже, запити, з якими контролери КІК звернулися до нас з проханням підготувати професійну й акуратну відповідь податковим органам, були досить однакові. Зокрема, до звіту про КІК не було додано належної фінансової звітності. У декількох випадках було надано лише податкову (локальну) звітність КІК. В інших — фінансова звітність або не подавалася взагалі, або не була прикріплена безпосередньо до звіту (надсилалася окремим листом, який не зв’язувався саме зі звітом про КІК). Вважаю, що в таких випадках запити податкової цілком обґрунтовані.
Платник податків не до кінця розібрався й припустив помилку при формуванні звіту — це слід виправити. Раніше я часто відмовляла податковим органам у відповіді на їхні запити, вважаючи їх незаконними. Але під час опрацювання п’яти запитів, з якими до мене звернулися платники, я відповіла на всі. Більше того: ніколи раніше я не була такою чемною та привітною з податківцями — саме таку поведінку вимагали інтереси КІК-клієнта.
Втім було кілька нюансів, на які варто звернути увагу.
По-перше, податківці вимагали надати «належним чином завірену фінансову звітність». Усі пам’ятають різні інтерпретації цього формулювання від експертів і посадовців податкової. Схоже, податківці визначилися: вимагають переклад на українську мову, нотаріально засвідчений.
Цього немає в ПКУ. Як це аргументують податківці? Посилаються на статтю 2 Закону України від 3 липня 2012 року № 5029 «Про засади державної мовної політики». Згідно з їхньою логікою, оскільки державні органи зобов’язані застосовувати державну мову при здійсненні повноважень, декларація про доходи, якщо об’єкти декларування знаходяться за кордоном, має супроводжуватися легалізованими документами з нотаріально засвідченим перекладом українською.
Зверніть увагу: з того, що органи влади зобов’язані використовувати державну мову, зовсім не випливає обов’язок декларанта оплачувати послуги перекладача та нотаріуса. Інше питання — як діяти практично, щоб мінімізувати ризики платника. Якщо робити переклад і нотаріальне засвідчення і це зніме запит податкової — можливо, має сенс піти цим шляхом, особливо якщо йдеться про кілька сторінок. Але бувають випадки й складніші.
Візьмемо інший запит. Податківці запросили «надати пояснення та копії документів, що стосуються доходу КІК, легалізовані в установленому порядку, які супроводжуються нотаріально засвідченим перекладом на українську мову». Можливо, здається, що це та сама вимога, але на практиці тут є інші, значні ризики. Про ці ризики і про те, як їх мінімізувати, поговоримо окремо.
До речі, що каже ПКУ про переклад з іноземних мов? Ви здивуєтеся, якщо ретельно розглянете це питання — відповідь зовсім не така, як стверджують податківці.