У ПКУ зазначено ознаки податкового резидентства України, серед яких – така ознака:
«Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім’ї або її реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності.»
Тобто (якщо вірити пп. 14.1.213.) кожен ФОП (що зареєстрований в Україні) – є резидентом України. Але… тут є 2 (точніше – навіть 3) нюанси. Ой, вже 4…. їх і проговоримо.
Нюанс перший
Так-то воно так, але Конвенції не передбачають такого критерію податкового резидентства як «статус ФОП». А Конвенції – мають пріоритет… Тому: ця норма – не є ефективно-діючою. Тобто, безумовно, українські податківці будуть намагатися її застосовувати. Але, якщо справа дійде до суду – суд буде на стороні платника податків. Саме тому, що Конвенціі не ставлять статус ФОП як «достатню умову» податкового резидентства.
Нюанс другий
Але… більшість наших ФОПів – на єдиному податку. А там – дуже привабливі ставки податку (сама більша ставка – на 3ій групі – аж 5%). І в ПКУ є така спеціальна норма:
291.5. Не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп:
291.5.7. фізичні та юридичні особи – нерезиденти;
І міжнародні конвенції – не визначають нюанси оподаткування національній «спрощеної» системи. Тому, якщо «назвався нерезидентом» – не можеш застосовувати єдиний податок. Тобто, податкова може все «перерахувати» та застосувати для такого ФОПа – загальну ставку податку (18+1.5%)…
Що означає: треба дуже -дуже подумати, коли фізична особа має статус ФОПа (особливо на ЄН) та бажає «змінити резидентство». Може бути болісно…
Нюанс третій
Як краще діяти? Ну, доцільно (щоб зберегти нерви-гроші-час) – прислухатися до «думки податкової».
По-перше, це вже точно – «вийти з єдиного податку». (Просто – подать заяву на перехід на загальну систему оподаткування).
По-друге, дуже доцільно – взагалі закрити ФОП… Але… при закритті ФОП – зазвичай- перевірка. А перевірка – завжди ризики… І ці ризики – завжди дуже-дуже індивідуальні. Тому тут можлива лише одна порада: дуже-дуже добре подумайте, звернитесь до професіоналів – хай порадять, чи необхідно вам «закривати ФОП»? Які є ризики? Може ці ризики – величезні? Все може бути…🤷🏻♀️
Нюанс четвертий
Повернемося до цитати:
«Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім’ї або її реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності».
Питання просте – хто бачить у цієї цитати саме УКРАЇНСЬКОГО ФОП?
Там немає такого.
Тобто, з точки зору ПКУ «реєстрація ФОП в Іспаніі» є достатньою умовою для податкового резидентства Іспанії… Ну… саме так прописано в законі…
Безумовно, я не рекомендую застосовувати цю норму «безпосередньо – в лоб». Але… завжди можуть бути нюанси та нетипові ситуації. Наприклад, на мій погляд, якщо український ФОП (не на ЄН!!) зареєструється ФОПом і в Іспаніі також – то він (з точки зору ПКУ) має центр життевих інтересів як в Україні, так і в Іспаніі… Тобто українська норма щодо «ФОП = резидент» нівелюється…
Також, безумовно, – податківцям це необхідно буде дооовго доказувати. Та скоріш за все – в суді. Але суд, з великою вірогідністю, прийме сторону платника податків. (Тобто норма «ФОП» буде нівельованою, а подальшій розгляд – буде з врахуванням, в першу чергу, Конвенцій… якщо вони є…)