Ці запити можуть бути досить цікавими. Наприклад, запит щодо подання/неподання повідомлення про МГК (з яким ми зіткнулися по одному з клієнтів).
Ситуація: є декілька українських компаній (з, умовно, єдиним власником). Цей власник заснував КІК у європейській країні. І через 2 роки продав частку дружині. Українські компанії відвантажувати продукцію на цю КІК.
Прийшов запит з ДПС, в якому містилося питання: чому саме українські компанії не подали повідомлення про МГК (міжнароднй групу компаній), якщо компанії (європейська та українська) є пов’язаними, бо мають спільних засновників/бенефициаров/родинні зв’язки між учасниками/акціонерами?
Відповідь на запит податківців було надано виходячи з наступних фактів/міркувань:
1. Так, українська та європейська компаніяє пов’язаними особами (бо» мають спільних засновників/бенефициаров/родинні зв’язки між учасниками/акціонерами».
2. Але.
Одним з основних критеріїв для включення Підприємства до міжнародної групи компаній є їх пов’язаність між собою за критерієм володіння чи контролю таким чином, що згідно з МСФЗ чи іншими міжнародно визнаними стандартами фінансової звітності обов’язковою є підготовка консолідованої фінансової звітності, або підготовка консолідованої фінансової звітності була б обов’язковою у разі, якщо б акції одного з таких учасників міжнародної групи компаній перебували в обігу на національному та/або іноземному організованому фондовому ринку.
Основниий висновок, на базі якого побудована відповідь на запит ДПСУ:
Оскільки у компаній (українській та європейський) у цьому випадку немає обов’язку з підготовки консолідованої фінансової звітності, – немає й МГК (та подавати Повідомлення про МГК не треба).