Зміна податкового резидентства (судова практика)

Я писала вже, що податкове резидентство – це досить складне. У тому числі – складно «змінити податкове резидентство». Процедури – не існує. Тому, фактично, єдиний варіант – через суд. А це значить, що має бути спір між платником податків та податковою.

Знайти «привід для спору» можна двома шляхами:

А) або чекаємо, поки податкова «випише НУР» ,

Б) або ініціатором спору буде платник податків – який подає на податкову «за щось». І в цьому випадку найбільш безболісним є оскарження ІПК (Індивідуальної податкової консультації). 

Судова практика – дуже маленька. Але вона є. Ось, вчора прочитала пост колеги. Надалі – цитата:

Отже, рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 05.12.2024 у справі №440/7564/24 була визнана протиправною і скасована ІПК про невизнання ФО нерезидентом (резидентом Австрії)

Фабула справи:

ФО з 24.02.2022 перебуває за кордоном. Місце постійного проживання знаходиться в Австрії, де з ним проживає і його родина. Донька навчається в школі на території Австрії. Платник не здійснює підприємницької діяльності на території України (не є фізичною особою – підприємцем) та з 01.01.2024 припинив трудові відносини в Україні.

ФО просив надати ІПК у письмовій формі щодо наступного:

  • Чи вважається, відповідно до чинного законодавства України, ОСОБА_2 податковим резидентом України?
  • Чи вважається, відповідно до чинного законодавства України, ОСОБА_2 податковим резидентом іншої іноземної юрисдикції, зокрема, але не виключно, Республіки Австрії?

Оскаржувана податкова консультація чіткої відповіді на ці питання не надала. У ній процитовано ряд положень Податкового кодексу України та Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Австрія про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і на майно. Проте ІПК не містить конкретних відповідей щодо порядку застосування норм податкового законодавства з урахуванням фактичних обставин, що повідомлені платником як вихідні дані для правозастосування.

Аргументи, враховані судом:

Процесуальні – «оскаржувана податкова консультація підлягає скасуванню, оскільки не містить чітких відповідей на поставленні позивачем запитання»

Фактичні обставини достатні, аби становити статус резидента Австрії і нерезидента України – «У своєму зверненні позивач навів конкретні фактичні дані, виходячи з яких податковий орган мав визначити центр його життєвих інтересів та зробити висновки щодо його податкового резидентства за наведених фактичних обставин.»:

  • Проживання за кордоном більше 2 років;
  • Оренда житла в Австрії
  • Фактичне неперебування в Україні більше 183 днів кілька років;
  • ЦЖІ перенесений до Австрії (там проживає позивач, його дружина, їх донька, що навчається в Австрії);
  • Відсутність статусу самозайнятої особи- суб’єкта підприємницької діяльності України;
  • Припинення трудових відносин в Україні з 01.01.2024 (звільнення з посади)
  • Відсутність податкових боргів в Україні.

Цікавим є й наступне звертання уваги на критичну оцінку дії податківців:

«Водночас, суд звертає увагу, що при зверненні з приводу надання індивідуальної податкової консультації адвоката позивача ОСОБА_1 , що було вчинено раніше, податковий орган надав чіткі відповіді на ті ж самі питання.

Згідно з листом ГУ ДПС у Полтавській області про надання інформації від 15.02.2024 №4931/6/16-31-24-04-05 податковий орган на це звернення не надав саме індивідуальної податкової консультації у зв`язку з тим, що така надається на звернення безпосередньо платника, а не адвоката.

Звернення адвоката було розглянуто за правилами Закону України “Про звернення”, але при цьому відповіддю ГУ ДПС в Полтавській області “Про надання інформації” від 15.02.2024 за №4931/6/16-31-24-04-05 податковим органом було чітко роз`яснено, що з урахуванням тих же самих фактичних даних

“фізична особа громадянин України, яка перебуває за межами території України більше 183 днів (включаючи день приїзду та від`їзду), не має центру життєвих інтересів в Україні, має місце проживання в іноземній державі, не вважається податковим резидентом України”.

Таку поведінку суб`єктів владних повноважень, податкових органів, хоча і різного підпорядкування, суд оцінює як непослідовну та необґрунтовану.»

сподіваємось, що ця стаття корисна для вас

Якщо ви розумієте, що вам важливо впровадити описані інструменти, але є сумніви, що вдасться зробити це якісно самостійно, залишайте заявку і ми розповімо вам, як ми можемо допомогти вам

Рекомендовані статті

26.10.2025
ТЦУ

Розвиток ТЦУ в Україні (ч.2)

Починаючи з 2020 року, система трансфертного ціноутворення (ТЦУ) в Україні зазнала суттєвих змін. Законодавець активно впроваджував норми, що відповідають міжнародним підходам ОЕСР, розширював обов’язки платників податків і посилював інструменти контролю.
26.10.2025
ТЦУ

Розвиток ТЦУ в Україні (ч.1)

Трансфертне ціноутворення (ТЦУ) – система встановлення відповідності умов операцій між пов’язаними підприємствами принципу «витягнутої руки». Правила трансфертного ціноутворення в Україні закріплено у статті 39 Податкового кодексу України та діють з 01 вересня 2013 року.
24.10.2025
BEPS кік податкове резидентство ТЦУ

Аналіз кейсу: «Блогерку звинувачено в ухиленні від сплати податку на 11,5 млн грн»

У медіа днями з'явилася  інформація про нову «справу року»: блогерку звинувачують в ухиленні від сплати податку аж на 11,5 млн грн.