Отже, новий КІК-податок від самого початку не передбачав суттєвих надходжень ПДФО від контролерів КІК. Як у такому разі зібрати заплановану суму коштів до бюджету? Традиційно це досягається через накладення штрафів.
Але як забезпечити надходження «значних сум запланованих штрафів»?
По-перше, потрібно прописати закон так, щоб «нічого не було зрозуміло, усе заплутано», аби податкова мала змогу «витлумачити» будь-яке положення на власну користь. (DONE!)
По-друге, варто додати безліч додаткових (і часто непотрібних) вимог та дій для платника податків, виконати які буде або неможливо, або надзвичайно складно. (DONE!)
По-третє, встановити астрономічні суми штрафів — щоб за кожну дрібницю платник податків сплачував надмірно великі кошти (в ідеалі — аж до повної конфіскації). (DONE!)
По-четверте, надати податківцям можливість самостійно й довільно збільшувати розмір штрафів у кілька разів. Для цього, наприклад, можна ввести дефініцію «вина платника податків» і дозволити податківцям визначати цю «вину» на власний розсуд. (DONE!)
По-п’яте, штрафів має бути багато, і вони повинні бути різними — щоб «дісталося кожному». Якщо один вид штрафу не підходить конкретному платнику, обов’язково знайдеться інший — «за розміром і стилем».
По-шосте, слід передбачити чітку «бюрократичну процедуру» накладення штрафів, щоб усе працювало «як по маслу»: запит податкової — перевірка — штраф (бажано з можливістю повторного). (DONE!)
P.S. Є, щоправда, невелика «недопрацювання законодавця» — поки що залишається можливість судового оскарження. І, на жаль (для податкової), суди часто стають на бік платників податків. Дуже прикра недоробка… Тим більше, що судді тримаються, попри значний тиск.
Це — «теоретичні засади» науки накладення штрафів.
Перш ніж перейти до розгляду перших практичних прикладів КІК-штрафів, хочу звернути увагу на одне. Якщо ми справді будуємо правову державу, то штраф — цілком логічний інструмент, який спонукає порушника дотримуватися закону. Тобто, таким чином ми збільшуємо кількість громадян, які поважають закон.
Але якщо штраф розглядати як запланований спосіб наповнення бюджету — відбувається протилежне. Держава свідомо збільшує кількість порушників. Чим їх більше — тим більше надходжень від «штрафо-податку».
Отже, держава зацікавлена у правопорушеннях. Це — нонсенс. Така система не є цивілізованою і не може бути конкурентоспроможною. Це потрібно змінювати — наполегливо і системно. Але поки що маємо те, що маємо.
Повернемось до КІК-штрафів.
Наразі ми перебуваємо на початку процесу «штрафування». Контролери КІК уже здебільшого подали звітність. Приблизно місяць податківці її «розкладали по купках» і визначалися з переліком тих, кому надіслати запити.
Раніше я прогнозувала, що серед перших будуть запити, пов’язані з неподанням або неправильним поданням «належним чином завіреної фінансової звітності КІК». Усі учасники цього процесу (податківці, контролери, експерти) досі не дійшли згоди, що саме вважати «належним чином завіреним». Імовірно, найближчим часом податківці почнуть роз’яснювати своє бачення (і штрафувати тих, чиє бачення не збіглося з їхнім).
Під час звітування головним завданням було саме подати Звіт і отримати квитанцію №2 — підтвердження успішного подання. Це «залізобетонне підтвердження» давало змогу уникнути такого штрафу:
120.7. Неподання контролюючою особою звіту про контрольовані іноземні компанії тягне за собою накладення штрафу в розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня звітного року.
Штраф — більш ніж суттєвий. Тому квитанція №2 дозволяла його уникнути. Втім, не виключаю, що податківці спробують «переосмислити нюанси подання» цього звіту, коли чарівний папірець раптом втратить значення. Проте, ймовірно, у таких випадках суди знову стануть на бік платника податків.
А от перші запити, які зараз надходять (щодо ненадання «належним чином завіреної» фінансової звітності КІК), базуються вже на іншому принципі штрафування — зробити так, щоб виконати вимоги податкової було неможливо або максимально складно.
Зазвичай це досягається вимогою надати величезний обсяг документів і пояснень у надто короткий строк. Якщо платник цього не зробить — можливі позапланова перевірка (а це майже завжди штраф) і навіть попередній штраф ще до перевірки.
Можливо, йдеться про застосування таких норм:
120.7. Неподання або подання не в повному обсязі контролюючою особою документації з трансфертного ціноутворення чи інших копій первинних документів щодо КІК на запит контролюючого органу — тягне за собою штраф у розмірі 3% від доходу КІК, щодо якого не подано документи, але не більше 1000 прожиткових мінімумів.
Або:
121.2. Ненадання відповіді на запит, неподання або подання не в повному обсязі документів чи іншої інформації на запит контролюючого органу — тягне за собою штраф у розмірі п’яти мінімальних зарплат за кожен випадок.
В інших випадках — штраф у розмірі однієї мінімальної зарплати за кожен факт. Сплата таких штрафів не звільняє особу від обов’язку подати інформацію. Саме позаплановою перевіркою та штрафом за п. 120.1 податківці нині погрожують одному з контролерів КІК у доволі цікавому запиті. Його нюанси розберемо вже в наступному дописі.