Міністерство доходів та зборів України обіцяє опублікувати найближчим часом узагальнюючу податкову консультацію щодо найбільш актуальних питань порядку контролю за трансфертним ціноутворенням (ТЦО). У ній має бути роз’яснено, що у звіті за 2013 рік платник має вказати лише ті операції, які здійснювалися з 1 вересня, а не за весь 2013 рік.
Водночас у представників бізнесу залишається чимало питань щодо звітності у зв’язку з набранням чинності Законом про ТЦО з 1 вересня 2013 року. Бізнес дорікає, що досі не прийняті всі необхідні підзаконні акти та підприємства не зможуть підготуватися до нових вимог до такого короткий термін. Крім того, ці акти повинні регламентувати трансфертний держконтроль і, якщо
не гарантувати певну коректність роботи податкової, то хоча б звести до мінімуму «додаткові питання» та можливі перевірки. Свої питання, що стосуються ТЦО та нових реалій України ми адресували одному з провідних експертів, керуючому партнеру АФ «СайвенаАудит» та Міжнародного аналітичного альянсу, співавтору книги «Трансфертне ціноутворення: український варіант» та автору понад 200 статей з податкового права Олени Жукової.
«Ю&З»: Олено, за роз’ясненнями та консультаціями якогось роду найчастіше до Вас звертається зараз український бізнес щодо Закону про ТЦО та майбутньої звітності? Які основні проблеми можна виділити? Що представляється бізнесу найбільш складним чи незрозумілим?
Є.Ж.: Впровадження ТЦО в українське податкове законодавство було здійснено дуже швидко. На сьогодні ні платники податків, ні держава не готові до цього нововведення.
З погляду платника податків запровадження ТЦО передбачає найчастіше повний аудит бізнесу, суттєве коригування всіх (або багатьох) бізнес-процесів. Причому це стосується не лише бізнес-процесів фінансових підрозділів, а й юридичних, маркетингових, логістичних, ITпідрозділів тощо. п. Часу на підготовку – катастрофічно мало. Посилюється все практично повною відсутністю фахівців з ТЦО (як внутрішніх фахівців, так і зовнішніх експертів).
На жаль, з погляду підготовки державних чиновників (податківців) до впровадження ТЦО – тут ситуація ще гірша. Ті експерти та фахівці, які постійно займаються взаємодією з податківцями, одностайно відзначають різке зниження якості податкових актів
перевірок (у яких часто пишеться відверта маячня), різке зниження кваліфікації податківців.
Але ж саме ці податківці перевірятимуть ТЦО-операції. А методики ТЦО – відверто складні. Крім того, методи ТЦО не є «чіткими» та однозначними. Отже (у гонитві за наповненням бюджету), доводиться чекати на велику кількість непрофесійних, фіскально-спрямованих актів перевірки з великими сумами донарахованих податків та штрафів. На сьогоднішній день підприємства переважно займаються аудитом контрольованих операцій – саме такі питання переважають. Мало хто приступив до вибору методу, складання методик ціноутворення. Тільки найпередовіші та прогресивніші вже підійшли до етапу «оптимізації ТЦО-процесів (а це надзвичайно важливо: правильно обраний метод ТЦО, грамотно складені методики та бізнес-процеси дозволяють досягти вагомого економічного ефекту, мінімізувати можливі втрати).
Запитань дуже багато. Одне з найболючіших – питання джерел інформації. Запропоновані урядом джерела не вирішують проблеми. Строго кажучи, для більшості Методи отримання легальної інформації виглядають досить сумнівними.
Є. Ж.: Ви маєте рацію, штраф неадекватний. На мій погляд, тут є два обґрунтування: перше – фіскальне (за великим рахунком «на порожньому місці» бюджет отримує «кругленьку» суму – від 2,5 млн. грн.); друге обґрунтування – «загнати всіх у ТЦУ».
І тут я бачу такі ризики платника податків:
1) Платнику податків доведеться зіткнутися з небажанням ДПІ приймати звіт – адже це дає автоматичне «виконання плану ДПІ» у сумі 2,5 млн. Епідемію повсюдного неприйняття «збиткових» декларацій з прибутку та декларацій з ПДВ «з відшкодуванням» ми всі чудово пам’ятаємо. Ну а тепер стимули для «не прийняти» будуть набагато спокусливішими.
2) Ми бачимо, яким чином сьогодні податківці «відпрацьовують» підприємства на підставі виявлених «розбіжностей» між податковими зобов’язаннями та податковим кредитом контрагентів – за допомогою загальноукраїнської системи відстеження та контролю ПДВ. Немає сумнівів, що подібна система застосовуватиметься і для ТЦУ. А це означає, що якщо один контрагент у звіті щодо ТЦУ відбив якусь контрольовану операцію, а другий – не відбив; то в базі податківців з’явиться «розбіжність щодо ТЦУ». Отже, до другого платника податків прийдуть із перевіркою. І йому гарантовано два штрафи – за «заниження податків», а також 5%-й штраф «за неподання ТЦУ-звітності».
Взагалі, даний 5% штраф може бути (і часто буде!) вище суми донарахованих податків. Безперечно, це несправедливо. На одному із круглих столів я розмовляла з чиновником Міндоходів високого рангу. За його словами, 5% штраф «за неподачу» розраховуватиметься виходячи не з суми «непоказаної» контрольованої операції (у разі, якщо інші контрольовані операції у ТЦУ-звіті відбито), а із суми всіх контрольованих операцій звітного періоду. Думаю, що буде саме так. Втім, можу заспокоїти платників податків (від імені всіх чи багатьох податкових) адвокатів) – неспроможність такої претензії буде, з великою ймовірністю, відбита у суді. Адже штраф саме за неподання, а звіт було подано (навіть якщо було допущено помилку). Платник податків має просіяти контрагентів «на пов’язаність»
«Ю&З»: Наскільки змінилися критерії пов’язаності осіб, вимоги до розкриття інформації про пов’язаних осіб?
Є.Ж.: Платник податків має просіяти контрагентів «на пов’язаність». Тут багато вузьких моментів, наприклад при аналізі «вторинної» та «третинної» пов’язаності, через ті ж споріднені зв’язку. Розкручуючи ланцюжок «споріднених та інших зв’язків» (а ПКУ не обмежує кількість ланок такого ланцюжка – він може бути як завгодно довгим), ми прийдемо до висновку, що будь-яке довільно обране підприємство є пов’язаною особою з іншим будь-яким довільно обраним підприємством. Безперечно, бажано такий «пікантний нюанс» прибрати з ПКУ.
Щодо розкриття інформації. Так, підприємство має розкрити всю інформацію (у великої ТЦУ-документації, яка надається на запит податківців, а також для перевірки). Податківці можуть не погодитися з обраним платником податків шляхом розрахунку стандартної ціни та застосувати до підприємства більше фіскальний метод.
«Ю&З»: У податкової буде можливість ставити «додаткові питання» бізнесу щодо щодо коректності сплати податків? Чи варто побоюватися податкових перевірок за підсумками вивчення трансфертної звітності?
Є. Ж.: Безумовно! Трансферне ціноутворення дає величезні можливості для донарахування податків. Наприклад, податківці можуть не погодитися з обраним платником податків методом розрахунку звичайної ціни (відповідно до принципу «витягнутої руки») та застосувати до підприємства
Найбільш фіскальний спосіб. Погіршує ситуацію наступний факт: у Керівництві ОЕСр 1995 р. про трансфертному ціноутворенні, що постійно підкреслюється, що ТЦУ багато в чому нечіткий, оцінний метод. Але це добре у Європі. В Україні, на жаль, це означатиме одне: будь-яке підприємство, що підпадає під ТЦУ, може бути «доноподатковано» (це – оптимістичний сценарій). Песимістичний: може бути оподатковано на будь-яку (необхідну бюджету) суму.
«Ю&З»: Підготовку всієї необхідної нормативної бази буде повністю завершено до кінця 2013 року. На сьогодні уряд ухвалив п’ять із шести нормативно-правових актів, необхідні повноцінного застосування норм ТЦУ. Бізнес встигне підготуватися до травня?
Є. Ж.: Звісно, ні! Багато хто не встигне. Робота має бути просто колосальна!! Тим більше, що ТЦУ необхідно застосовувати зовсім не з 1 травня 2014 р. (дата подання звіту з ТЦУ), а з 01.09.2013 р. Т.о. визначати ціни відповідно до вимог ТЦУ (на підставі «принципу витягнутої руки») підприємства вже мають. І здана в жовтні декларація з ПДВ (за вересень) має базуватись саме на розрахунку ТЦУ-цін. Думаю, я не помилюся, якщо припускаю, що абсолютно все платники податків, які підпадають під ТЦУ, здали вересневі декларації з ПДВ із помилками. Втім, виключимо ті компанії, у яких випадково звичайні ціни по ТЦУ повністю збіглися з договірними цінами.
«Ю&З»: Наскільки правила ТЦО в українському податковому законодавстві різняться, наприклад, із російськими? Із Західної Європою?
Є. Ж.: В принципі, і російське, і українське податкове законодавство базується на «керівні принципи трансфертного ціноутворення для багатонаціональних підприємств та податкових адміністрацій» ОЕСР 1995 р. Однією з суттєвих відмінностей українського законодавства є його «стислість». Погодьтеся, якщо у Посібнику ОЕСР 1995 р. певного методу присвячено 10 сторінок, а в ПКУ – всього 1 – 2 абзаци – розібратися та працювати за умов такої «екстра-лаконічності» – проблематично. Але найголовніше – не в цьому, а особливо «національного правозастосування» і слабкої кваліфікації податківців (при яскраво вираженої фіскальної спрямованості їхнього мислення). Приблизно як дати точний мікроскоп мавпи, яким вона розбиватиме горіхи. (Прошу не сприймати це як образу податківців; але на мою думку, принцип застосування точного приладу, яким є ТЦУ, буде дуже схожим.)
«Ю&З»: Уряд розраховує поповнити бюджет Наскільки такі розрахунки обґрунтовано, адже чимало підприємств уже оперують ринковими цінами, а іноземні представництва вже структурували свої операції відповідно до європейських вимогами…
Є. Ж.: Думаю, розрахунки уряду цілком обґрунтовані. Деякі підприємства (умовно назвемо їх «офшорно-мінімізуючими») змушені будуть сплачувати підвищені податки, і це справедливо. Інші підприємства (назвемо їх «справедливими платниками податків») можуть бути оподатковано з урахуванням українських «нюансів правозастосування». Щоправда, варто зауважити: і для тих, і для інших платників податків є варіанти. Перші можуть побудувати ефективну ТЦУ-структуру (це серйозна робота, яка потребує залучення висококваліфікованих експертів, але економічний ефект очевидний). По-друге, є шанс ефективно протистояти податківцям у суді. (Також непроста справа, дуже непроста – але цілком здійсненна).
«Ю&З»: Які рекомендації Ви даєте бізнесу у зв’язку з вимогами нового Закону про ТЦУ? Яку роботу рекомендуєте проводити насамперед?
Є.Ж.: На мою думку, роботу з ТЦУ потрібно було розпочинати ще у липні. Насамперед необхідно зробити ТЦУ-аудит (визначити пов’язаних осіб, контрольовані операції, виявити проблему). Потрібно провести аналіз бізнес-процесів. Далі за результатами ТЦУ-аудиту та отриманих рекомендацій необхідно забезпечити правильне формування ТЦУ-ціни та запровадити ТЦУ у бізнес-процеси.
Тобто потрібно розробити корпоративну стратегію ТЦУ, яка включатиме:
– методологію та документообіг;
– Переформатування бізнес-моделі компанії;
– алгоритми виявлення та зниження ризику;
– Автоматизацію функції ТЦУ в IT-системах;
– Впровадження функції ТЦУ в бізнес-процеси компанії;
– Моніторинг та оцінку механізмів ТЦУ в компанії.
Особливу увагу доведеться надати навчанню відповідного персоналу роботі з ТЦУ. Швидше за все платнику податків доведеться або залучити додатковий персонал відповідної кваліфікації під функцію ТЦУ, або залучити зовнішніх експертів. Можливо, буде ухвалено рішення про комбінацію цих двох варіантів.
«Ю&З»: Міндоходів заявляє, що нові норми щодо ТЦО, на відміну від старих правил «звичайних» цін», практично звільнили переважну більшість компаній, у т. ч. малий та середній бізнес, від необхідності доводити, наскільки ринковими є їхні ціни. Ви
поділяєте цю думку?
Є. Ж.: Не зовсім. Справді, зараз «звичайні ціни» ПКУ підв’язані до ТЦО. Однак самі «звичайно цінові» операції залишилися. Наприклад, залишилася необхідність визначити дохід від безоплатно отриманого активу при здійсненні лізингової операції тощо. Виходить, що сьогодні ми змушені розглядати «звичайно цінові операції» у ситуації відсутності спеціальних правових норм. Ймовірно, найближчим часом така «прогалина в законодавстві (а це саме пропуск) буде заповнено фіскальними роз’ясненнями Міндоходів. Отже, очікуємо зростання донарахованих податків під час перевірки «звичайноцінових операцій» за відсутності чіткого
нормативного регулювання та за наявності «думки», висловленої у знаменитих «листах щастя ДПАУ».
«Ю&З»: Як з урахуванням набрання чинності Законом про ТЦО необхідно визначати звичайну ціну для цілей, не пов’язаних із трансфертним ціноутворенням (наприклад, при продажу необоротних активів, здійснення операцій з лізинговим майном та інше)?
Є. Ж.: Існує два типи платників податків: сміливі та обережні. «Сміливі» будуть ігнорувати таку «пропущену в ПКУ» звичайну ціну, «обережні» (ймовірно) будуть ґрунтуватися на даних бухгалтерського обліку, на справедливій ціні. Думаю, позиція «обережних» на сьогоднішній день – більш далекоглядна. Якщо сьогодні проведено «звичайно цінову операцію», а податківці прийдуть із перевіркою лише через 3 роки (коли ця ситуація «розрулиться») – донарахування забезпечені. До речі, складно прогнозувати і судову практику щодо цього питання. Як варіант (для сміливих) можна запропонувати – не відображати сьогодні «звичайну ціну» (якою немає в
ПКУ) у «звичайно цінових операціях», але терміново відкоригувати раніше здані
податкові декларації – коли ситуація проясниться (тобто коли «прогалину» буде усунено).
«Ю&З»: Що відтепер підпадає під контрольовані операції, наскільки ширшим тепер є список угод? Які операції необхідно буде включати до звіту про контрольовану операцію?
Є. Ж.: Перше, що ми маємо зробити: «просіяти» контрагентів через 50-мільйонне сито. Ті контрагенти, з ким «взаємини» (поки слово «операція» не використовуємо) перевищили цей поріг, що підлягають ретельному аналізу.
Наступний крок – розглядаємо контрагента:
1) Якщо цей контрагент є пов’язаною особою – нерезидентом (тобто потрібно ретельно перевірити наявність ознак «пов’язаності», що часто буває не дуже просто зробити), ми аналізуємо “Характер взаємовідносин”. Для такого контрагента важливі саме операції з купівлі-продажу товарів (робіт, послуг). Інші операції (наприклад, надання кредиту – у частині тіла кредиту) ми не розглядатимемо.
2) Якщо контрагент є пов’язаною особою – резидентом (і одночасно має «обтяжливі» обставини»: податкові збитки минулого року; застосування спеціального режиму оподаткування початку поточного року; застосування ставок ПДВ чи податку на прибуток, «що відрізняються від базової» початку поточного року; не був платником ПДВ чи податку на прибуток на початок поточного року) – ми також розглядаємо лише операції купівлі-продажу товарів (робіт, послуг).
3) А от якщо контрагент є непов’язаним нерезидентом (але потрапляє до «низькоподаткового» список», який має бути затверджений КМУ) – контролюються усі «операції». При цьому в законодавстві визначено поняття «операція». Більшість експертів пропонують аналізувати найближче за змістом поняття «господарська операція». У будь-якому випадку, список буде набагато ширшим, ніж купівля-продаж товарів (робіт, послуг). До нього потраплять і безкоштовні постачання (наприклад, постачання рекламної продукції), та надання кредиту (не в частині сплати відсотків, а саме «тіло кредиту»), та багато іншого.
«Ю&З»: Правила ТЦО містять поняття «операція», водночас Податковий кодекс не містить окреме визначення цього терміна в контексті ТЦО. У зв’язку з цим виникає питання, що вважати «операцією» та як визначати «дату здійснення операції»?
Є. Ж.: У відповіді на попереднє запитання я відповіла про термін «операція» та думку експертів щодо цього з приводу. Що стосується «дата здійснення операції» – це надзвичайно цікаве питання, відповіді на який (схоже) ніхто на сьогоднішній день не знає. Справді, якщо, наприклад, оплата за товар у розмірі 60 млн. було здійснено пов’язаним нерезидентом минулого року, а постачання цього товару відбулася у жовтні 2013 р. (тобто ці дві події «рознесені за часом» – і одна з них не потрапляє в «період дії ТЦУ-змін»), чи це буде контрольованою операцією?
Частина експертів вважає, що вважати треба «по відвантаженню» (бухгалтерський метод); частина вважає, що по касі”. На мій погляд, ситуація виглядає так. ТЦО застосовується для двох податків: ПДВ та податок на прибуток. При цьому для цих податків встановлено різний порядок визначення “дати операції” (для податку на прибуток це бухгалтерський метод, тобто “по відвантаженню”, а для ПДВ – перша подія). Виходить, що вищенаведена операція буде контрольованої для податку на прибуток, але не буде контрольованою для ПДВ. Погодьтеся, це цілком логічно.
«Ю&З»: Критерій контрольованих операцій 50 млн. на рік із одним контрагентом – розраховується по всіх без винятку операціях з цим контрагентом або тільки за постачання товарів/робіт/послуг. Як бути зі внесками до статутного фонду, чи враховуються вони?
Є. Ж.: Внески до статутного фонду (швидше за все) враховуватимуться для третьої категорії контрагентів (Низькоподаткових нерезидентів). Для інших – лише купівля-продаж товарів (робіт, послуг).
«Ю&З»: Передбачений пунктом 120.3 ПКУ штраф 5% розраховується від обсягу контрольованих операцій, не відображених у звіті, або від усього обсягу вчинених контрольованих операцій? І взагалі, із чим пов’язаний такий невідповідний розмір штрафу за звітність щодо ТЦУ? Адже звіт не має статусу податкової декларації та зовсім не обов’язково може спричинити ухилення від оподаткування чи недоплату до бюджету.
Є. Ж.: Ви маєте рацію, штраф неадекватний. На мій погляд, тут є два обґрунтування: перше – фіскальне (за великим рахунком «на порожньому місці» бюджет отримує «кругленьку» суму – від 2,5 млн. грн.); друге обґрунтування – «загнати всіх у ТЦУ».
І тут я бачу такі ризики платника податків:
1) Платнику податків доведеться зіткнутися з небажанням ДПІ приймати звіт – адже це дає автоматичне «виконання плану ДПІ» у сумі 2,5 млн. Епідемію повсюдного неприйняття «збиткових» декларацій з прибутку та декларацій з ПДВ «з відшкодуванням» ми всі чудово пам’ятаємо. Ну а тепер стимули для «не прийняти» будуть набагато спокусливішими.
2) Ми бачимо, яким чином сьогодні податківці «відпрацьовують» підприємства на підставі виявлених «розбіжностей» між податковими зобов’язаннями та податковим кредитом контрагентів – за допомогою загальноукраїнської системи відстеження та контролю ПДВ. Немає сумнівів, що подібна система застосовуватиметься і для ТЦУ. А це означає, що якщо один контрагент у звіті щодо ТЦУ відбив якусь контрольовану операцію, а другий – не відбив; то в базі податківців з’явиться «розбіжність щодо ТЦУ». Отже, до другого платника податків прийдуть із перевіркою. І йому гарантовано два штрафи – за «заниження податків», а також 5%-й штраф «за неподання ТЦУ-звітності».
Взагалі, даний 5% штраф може бути (і часто буде!) вище суми донарахованих податків. Безперечно, це несправедливо. На одному із круглих столів я розмовляла з чиновником Міндоходів високого рангу. За його словами, 5% штраф «за неподачу» розраховуватиметься виходячи не з суми «непоказаної» контрольованої операції (у разі, якщо інші контрольовані операції у ТЦУ-звіті відбито), а із суми всіх контрольованих операцій звітного періоду. Думаю, що буде саме так. Втім, можу заспокоїти платників податків (від імені всіх чи багатьох податкових) адвокатів) – неспроможність такої претензії буде, з великою ймовірністю, відбита у суді. Адже штраф саме за неподання, а звіт було подано (навіть якщо було допущено помилку). Платник податків має просіяти контрагентів «на пов’язаність»
«Ю&З»: Наскільки змінилися критерії пов’язаності осіб, вимоги до розкриття інформації про пов’язаних осіб?
Є.Ж.: Платник податків має просіяти контрагентів «на пов’язаність». Тут багато вузьких моментів, наприклад при аналізі «вторинної» та «третинної» пов’язаності, через ті ж споріднені зв’язку. Розкручуючи ланцюжок «споріднених та інших зв’язків» (а ПКУ не обмежує кількість ланок такого ланцюжка – він може бути як завгодно довгим), ми прийдемо до висновку, що будь-яке довільно обране підприємство є пов’язаною особою з іншим будь-яким довільно обраним підприємством. Безперечно, бажано такий «пікантний нюанс» прибрати з ПКУ.
Щодо розкриття інформації. Так, підприємство має розкрити всю інформацію (у великої ТЦУ-документації, яка надається на запит податківців, а також для перевірки). Податківці можуть не погодитися з обраним платником податків шляхом розрахунку стандартної ціни та застосувати до підприємства більше фіскальний метод.
«Ю&З»: У податкової буде можливість ставити «додаткові питання» бізнесу щодо щодо коректності сплати податків? Чи варто побоюватися податкових перевірок за підсумками вивчення трансфертної звітності?
Є. Ж.: Безумовно! Трансферне ціноутворення дає величезні можливості для донарахування податків. Наприклад, податківці можуть не погодитися з обраним платником податків методом розрахунку звичайної ціни (відповідно до принципу «витягнутої руки») та застосувати до підприємства
Найбільш фіскальний спосіб. Погіршує ситуацію наступний факт: у Керівництві ОЕСр 1995 р. про трансфертному ціноутворенні, що постійно підкреслюється, що ТЦУ багато в чому нечіткий, оцінний метод. Але це добре у Європі. В Україні, на жаль, це означатиме одне: будь-яке підприємство, що підпадає під ТЦУ, може бути «доноподатковано» (це – оптимістичний сценарій). Песимістичний: може бути оподатковано на будь-яку (необхідну бюджету) суму.
«Ю&З»: Підготовку всієї необхідної нормативної бази буде повністю завершено до кінця 2013 року. На сьогодні уряд ухвалив п’ять із шести нормативно-правових актів, необхідні повноцінного застосування норм ТЦУ. Бізнес встигне підготуватися до травня?
Є. Ж.: Звісно, ні! Багато хто не встигне. Робота має бути просто колосальна!! Тим більше, що ТЦУ необхідно застосовувати зовсім не з 1 травня 2014 р. (дата подання звіту з ТЦУ), а з 01.09.2013 р. Т.о. визначати ціни відповідно до вимог ТЦУ (на підставі «принципу витягнутої руки») підприємства вже мають. І здана в жовтні декларація з ПДВ (за вересень) має базуватись саме на розрахунку ТЦУ-цін. Думаю, я не помилюся, якщо припускаю, що абсолютно все платники податків, які підпадають під ТЦУ, здали вересневі декларації з ПДВ із помилками. Втім, виключимо ті компанії, у яких випадково звичайні ціни по ТЦУ повністю збіглися з договірними цінами.
«Ю&З»: Наскільки правила ТЦО в українському податковому законодавстві різняться, наприклад, із російськими? Із Західної Європою?
Є. Ж.: В принципі, і російське, і українське податкове законодавство базується на «керівні принципи трансфертного ціноутворення для багатонаціональних підприємств та податкових адміністрацій» ОЕСР 1995 р. Однією з суттєвих відмінностей українського законодавства є його «стислість». Погодьтеся, якщо у Посібнику ОЕСР 1995 р. певного методу присвячено 10 сторінок, а в ПКУ – всього 1 – 2 абзаци – розібратися та працювати за умов такої «екстра-лаконічності» – проблематично. Але найголовніше – не в цьому, а особливо «національного правозастосування» і слабкої кваліфікації податківців (при яскраво вираженої фіскальної спрямованості їхнього мислення). Приблизно як дати точний мікроскоп мавпи, яким вона розбиватиме горіхи. (Прошу не сприймати це як образу податківців; але на мою думку, принцип застосування точного приладу, яким є ТЦУ, буде дуже схожим.)
«Ю&З»: Уряд розраховує поповнити бюджет Наскільки такі розрахунки обґрунтовано, адже чимало підприємств уже оперують ринковими цінами, а іноземні представництва вже структурували свої операції відповідно до європейських вимогами…
Є. Ж.: Думаю, розрахунки уряду цілком обґрунтовані. Деякі підприємства (умовно назвемо їх «офшорно-мінімізуючими») змушені будуть сплачувати підвищені податки, і це справедливо. Інші підприємства (назвемо їх «справедливими платниками податків») можуть бути оподатковано з урахуванням українських «нюансів правозастосування». Щоправда, варто зауважити: і для тих, і для інших платників податків є варіанти. Перші можуть побудувати ефективну ТЦУ-структуру (це серйозна робота, яка потребує залучення висококваліфікованих експертів, але економічний ефект очевидний). По-друге, є шанс ефективно протистояти податківцям у суді. (Також непроста справа, дуже непроста – але цілком здійсненна).
«Ю&З»: Які рекомендації Ви даєте бізнесу у зв’язку з вимогами нового Закону про ТЦУ? Яку роботу рекомендуєте проводити насамперед?
Є.Ж.: На мою думку, роботу з ТЦУ потрібно було розпочинати ще у липні. Насамперед необхідно зробити ТЦУ-аудит (визначити пов’язаних осіб, контрольовані операції, виявити проблему). Потрібно провести аналіз бізнес-процесів. Далі за результатами ТЦУ-аудиту та отриманих рекомендацій необхідно забезпечити правильне формування ТЦУ-ціни та запровадити ТЦУ у бізнес-процеси.
Тобто потрібно розробити корпоративну стратегію ТЦУ, яка включатиме:
– методологію та документообіг;
– Переформатування бізнес-моделі компанії;
– алгоритми виявлення та зниження ризику;
– Автоматизацію функції ТЦУ в IT-системах;
– Впровадження функції ТЦУ в бізнес-процеси компанії;
– Моніторинг та оцінку механізмів ТЦУ в компанії.
Особливу увагу доведеться надати навчанню відповідного персоналу роботі з ТЦУ. Швидше за все платнику податків доведеться або залучити додатковий персонал відповідної кваліфікації під функцію ТЦУ, або залучити зовнішніх експертів. Можливо, буде ухвалено рішення про комбінацію цих двох варіантів.
Інтерв’ю, розміщене у випуску “Юрист&Закон” №67 від 22.11.2013 – 28.11.2013, ЗАХИСТ ПРАВ І ІНТЕРЕСІВ
Олена Жукова, керуючий партнер АФ “Сайвена-Аудит”, керуючий партнер Міжнародного аналітичного альянсу