Один із кроків BEPS – присвячений КІК (контрольованим іноземним компаніям). Норми з КІК набирають чинності вже з 01.01.2021.
Ми живемо у дивний та цікавий час…. Час світової податкової революції. Події такого масштабу відбуваються приблизно раз на 100 років. Двадцяті роки минулого століття ознаменувалися прийняттям конвенцій про уникнення подвійного оподаткування – і це був потужний прорив. Нині земля стрясається під важкими кроками нового велетня – могутнього та жорстокого плану BEPS. Що день прийдешній нам готує?
Світ уже не буде як раніше
Україна проходить план BEPS в лайтовому режимі. Ми запізнюємося – набагато. І поки лише здалеку спостерігаємо за подіями планетарного масштабу, які (знову ж таки поки що) нас не дуже торкаються. Але «страшний BEPS» наближається, просочується краплями «зовнішнього впливу» та тонкими цівками законопроектів на нашу територію.
Один із кроків BEPS (крок №3) – присвячений КІК (контрольованим іноземним компаніям). Норми з КІК імплементуються в українське податкове законодавство, набирають чинності вже з 01.01.2021. Короткий зміст цих норм можна виразити простим гаслом: “Смерть офшорам!” Звучить досить популістично… Проте це передова світова податкова практика…
Що буде? Буде введено додаткове оподаткування доходів офшорних компаній (далі – КІК). Кожен власник офшорної компанії (і не лише офшорної, але «прийшли» саме за ними) подасть декларацію, в якій відображатиметься прибуток КІК. Цей прибуток оподатковуватиметься – на території України, за ставками українських податків. Що це за податки? Зазвичай – ПДФО (податок на доходи фізичних осіб) та військовий збір. Адже власники КІКу, як правило, це фізичні особи. Рідко трапляється, що власником є українська юрособа – у таких випадках «прибуток КІК» оподатковуватиметься на прибуток підприємств.
Отже, перше негативне для власника наслідок запровадження норм з КІК – це збільшення оподаткування КІК. Переважна більшість власників КІК вже прорахували «додаткові витрати на українські податки з КІК», провели ретельний високопрофесійний аналіз. І прийняли рішення – як їм діяти у новій ситуації, з урахуванням «нових вступних». Дуже багато КІКів буде закрито (цього року, чи наступного – коли запрацює норма, що полегшує «вихід з КІКів» – норма про «безподаткову ліквідацію КІК»).У багатьох випадках це абсолютно вірне рішення. Особливо, якщо враховувати інші наслідки запровадження норм щодо КІК.
Розглянемо які саме?
«Українське податкове обслуговування КІК» вимагатиме чималеньких (часто – великих) фінансових та трудових витрат. Власник КІК (у ПКУ він називається «контролер») повинен буде:
- подавати щорічний звіт щодо КІК;
- подавати повідомлення про купівлю-продаж частки в КІК;
- робити бухоблік, фінансову звітність та аудит КІК;
- застосовувати для КІК правила трансфертного ціноутворення.
Десь «сачканути» (наприклад, не усвідомити) – не вийде. Штрафи за будь-який “крок вліво – крок вправо” – колосальні. Вони вимірюються сотнями тисяч та мільйонами гривень. За кожен незданий звіт/повідомлення. За кожний рік. За кожну іноземну компанію, навіть сплячу.І абсолютно незалежно від того – чи здійснювалася за допомогою КІКу так звана «оптимізація податків». На думку автора, штрафи «за незданий звіт» значно перекриють суми, що надійшли до бюджету від «додаткового оподаткування офшорів».
Особливу жорсткість таким штрафам нададуть два нюанси. Як писалося вище – більшість власників КІК – це фізичні особи, а не підприємства. А значить і штрафи стягуватимуться з фізосіб. Це значно болючіше, ніж якби фінсанкції накладалися на підприємства. Більше того, у разі смерті такого контролера КІК – штрафи за нього (у межах спадкової маси) заплатять його спадкоємці…
На що (і кому) насамперед звернути увагу? На думку автора, насамперед потрібно «стрепенутися» власникам «сплячих КІК». В Україні досить багато людей, які колись давно («може бути минулої п’ятниці» (с)) відкрили КІК «про всяк випадок», але не користувалися цією компанією, часто навіть забули про неї. Наразі необхідно «пригадати все». Непотрібні «сплячі» КІК – терміново ліквідувати. Часто це коштує дорожче за реєстрацію іноземного підприємства.
Але пройти процедуру все одно потрібно – перший штраф «за незданний звіт» значно перекриє витрати на ліквідацію КІК. Декілька «накопичених» штрафів цілком можуть перетворити представника «середнього класу» – на бомжа.
Також зверніть увагу на таке. Законодавство багатьох країн, де реєструвалися КІКи, не вимагає від певних типів компаній – підготовки фінансової звітності (і ведення бухгалтерського обліку). Досить часті випадки, що для «офшорної компанії у віці» відновити бухоблік – дуже важко. Дорого. Практично – неможливо.
Але український податковий кодекс вимагає цього і там немає місця слову «неможливо». Оцініть цей момент. Ймовірно, для багатьох та багатьох власників КІК саме це (відновлення та ведення бухобліку КІК, складання фінансової звітності, проведення аудиту) – стане тією «точкою перелому», після якої залишиться лише один можливий варіант поведінки – ліквідація КІК.
І це ми ще не говорили про податкові перевірки КІК… Автору, як аудитору та податковому адвокату, довелося супроводжувати сотні (чи тисячі?) таких «контрольних заходів»… Навіть звичайна планова перевірка українського підприємства – завжди стресова подія. А вже перевірка нашими податківцями іноземної юрособи, офшору… ІМХО: мало не здається…
Це лише перший, миттєвий і поверховий погляд на КІКи.
Автор і далі писатиме на цю тему, звертаючи увагу читача на нюанси (не завжди відразу помітні) законодавства про КІК зокрема, та плану BEPS загалом…
Звертайте увагу на найближчі зміни в податковому (і при податковому) законодавстві – це торкнеться всіх. І часто це буде дуже болісно… Світова революція – вона така…
Стаття опублікована в блозі Олени Жукової на платформі liga.net