У минулих публікаціях я розглядала рішення Житомирського окружного адміністративного суду (Справа № 240/18960/24 ТОВ «ДАСТ»), і воно було доволі простим – як щодо операцій, так і щодо платника податків.
Але тоді звертала увагу на основну проблему «судового» ТЦУ – коли загальна нечіткість норм і недосконалість законодавства накладається на «зміщення строків». Контрольована операція відбулася 7 років тому, а акт перевірки складається тільки зараз.
Тож давайте ускладнимо задачку…
По-перше, ще збільшимо «часовий розрив». Ось, наприклад: ТЦУ в Україні існує з 2014 року (ну, було ще чотири місяці в 2013-му, але то не рахується – їх навіть ніколи не перевіряли).
А тепер уявімо операцію 2015 року, яку перевіряли аж у 2024-му. Так, це можливо! І що з того, що період ТЦУ-перевірки – 7 років? У нас же були мораторії. Тож так, можливо й 9 років.
По-друге, виберемо для розбору судову справу якогось «дуже цікавого» платника податків. «Дуже цікавого» – у нашому розумінні, тобто багатого. Щоб донарахувати так донарахувати! Не якісь «жалюгідні пару мільйонів», як у попереднього платника (про якого писала в огляді судової справи минулого тижня), а щоб одразу мільйонів на триста!
Ну гаразд, якщо вам шкода триста мільйонів – то будемо рахувати разом зі «скасованими збитками». Хай у нашому прикладі буде «добра та лагідна податкова».
І ось – знайшлося таке рішення суду. Зовсім недавно, 14 серпня 2025 року, у чудовому місті Одеса було ухвалено рішення у справі №420/3139/25 (позивач – ТОВ «АрселорМіттал Пекеджінг Україна»).
Отже, податкова нарахувала: «занижений податок на прибуток на загальну суму 9 350 697 грн за 2016–2017 роки та завищене від’ємне значення об’єкта оподаткування з податку на прибуток на загальну суму 270 869 869 грн».
Плюс штраф – 25%. Про штраф – окрема, дуже цікава історія!
Період перевірки – 2015–2017 роки (більшість контрольованих операцій – 2015-й).
Акт складено 23 серпня 2024 року.
Одразу зазначимо: рішення – на користь податкової. Суд лише зменшив штраф (і то – на якій підставі!). А між тим… я не дуже погоджуюсь із судом у цьому випадку. Чому? Розбиратимемось. Нюансів у справі – вистачить надовго.
Сьогодні – перший нюанс. І перша моя незгода як експерта.
Отже. Податкова не погодилася з критерієм вибірки з «Руслани», який застосував платник податків. Платник, серед інших критеріїв у вибірці співставних компаній, зазначив обсяг реалізації – 10 млн грн. Всього 10 млн. Але податкова вирішила цей критерій зменшити – удвічі. До 5 млн.
Ще раз: податкова вирішила, що ТОВ «АрселорМіттал Пекеджінг Україна» є співставним підприємству, яке за рік продає продукції та товарів на 5 млн грн. Та-дам!
Що таке ТОВ «АрселорМіттал Пекеджінг Україна» – усі уявляють? Хоча б за масштабом. Якщо хтось не уявляє, – ось цифри з акту: податкова зняла збитків на 271 млн і донарахувала податку на 9 млн. І це лише щодо збитків і податку!
Під рукою зараз немає бази «Руслана», щоб перевірити обороти за 2015–2017 роки, але в Інтернеті трапилися дані за «воєнні» роки – 500–600 млн щороку. А що таке 5 млн на рік?
Нагадаємо: дозволений ліміт виручки платника єдиного податку 2-ї групи сьогодні – 6 672 000 грн.
Тобто податкова вважає, що ТОВ «АрселорМіттал Пекеджінг Україна» співставне (за економічними показниками) з ФОП… На мій погляд, логіка дивна. Але від податківців ми вже й не такі викрутаси бачили. А ось те, що з цим погодився суд… Не очікувала, чесно кажучи.
Про аналіз інших цікавих кейсів зі судової практики читайте ТУТ.