Операція конфіскація

Аудитор, адвокат, директор АФ «Сайвена-Аудит» – про законопроект 7194, який про конфіскацію колаборантів та громадян країни-агресора.

Ухвалений з другої спроби законопроект №7194, який дозволяє конфіскувати майно росіян та громадян інших країн за причетність до війни проти України, залишив подвійні почуття. Сама ідея – покрити частину втрат України за рахунок майна осіб, які несуть відповідальність за війну – є логічною та правильною. Це потрібно було зробити. Але все ж таки, на мій погляд, законопроект прописаний «як завжди». Не дуже якісно.

Один із топ-чиновників відзвітував, що підготували вже 9 списків «кандидатів на влучення під санкції», куди увійшло вже 12 000 фізичних та 2500 юридичних осіб. Цифра велика. І при аналізі тексту законопроекту постало питання – наскільки обґрунтовано включення туди деяких осіб.

Ні, безумовно, накладення арешту на «вілли Соловйова в Італії» (і можлива «потім» їхня конфіскація) – гріє душу. Також і багато інших відомих прізвищ, великих російських компаній – вони цілком заслужено потрапили до списку «кандидатів на конфіскацію». Але. Але…

За деякими суб’єктами, які (згідно із законом) можуть потрапити до «конфіскаційного списку» – є сумніви. Насамперед це стосується найбільших міжнародних компаній. Метою статті не є акцентування непродуманості ситуації для якоїсь конкретної компанії, тому без імен та назв. Просто – поставити питання. А чи треба було ТАК робити?

Отже, розглянемо ситуацію. Є велика міжнародна компанія (МК), яка має «дочки» в 100 країнах. У тому числі в РФ та в Україні. Ця МК потрапляє до «кандидатського конфіскаційного списку» за критерієм «сплати податків у РФ»:

б) фінансування або матеріально-технічного забезпечення діяльності держави-агресора, пов’язаної зі збройною агресією проти України чи окупацією/анексією її територій, зокрема шляхом: сплати податків, зборів до державного бюджету держави-агресора, якщо загальна сума таких платежів (крім митних) ) за останні чотири послідовні податкові (звітні) квартали перевищує еквівалент 40 мільйонів гривень для юридичної та 3 мільйонів гривень для фізичної особи, визначених за середньозваженим офіційним курсом Національного банку України за той самий період;

Водночас «українська донька» є великим платником податків в Україні, створила тут сотні (або навіть тисячі) робочих місць, перерахувала великі гроші ЗСУ і має дорогі активи.

І ось тут питання.

  1. Міжнародна компанія є великим інвестором України. Ми хочемо конфіскувати активи наших інвесторів? І при цьому розраховуємо на величезне зростання інвестицій у нашу країну після війни? Ось сумніви, що така піар-стратегія спрацює…
  2. Дуже часто після таких конфіскацій – підприємство (у цьому випадку – «українська донька») закривається. Втрата тисяч високооплачуваних робочих місць. Ми точно хочемо, щоб співробітники цієї компанії стали безробітними та їхні сім’ї втратили кошти для існування? Навіщо нам збільшення кількості безробітних (яке і так до кінця війни буде величезним)?
  3. Ми впевнені, що не охочих «віджати смачні активи» української доньки? На свою користь віджати? Адже це може бути дуже привабливим для деяких, наближених до місця нарізування пирога. А потім – “війна все спише”?
  4. Якщо брати букву закону, то сьогодні можна конфіскувати активи навіть у тих МК, які вийшли із Росії після 24.02.22. Адже йдеться про сплачені податки за останні 4 квартали (3 квартали минулого року і перший квартал 2022-го – навіть цей перший квартал був за часом «на дві третини» мирним).

Не знаю, мені здається цей закон 7194 – не до кінця продуманий. Така норма про міжнародні компанії принесе набагато більше шкоди, ніж потенційних (і негарантованих) надходжень до бюджету.

Стаття, опублікована на платформі Інтернет-видання DENGI.UA

сподіваємось, що ця стаття корисна для вас

Якщо ви розумієте, що вам важливо впровадити описані інструменти, але є сумніви, що вдасться зробити це якісно самостійно, залишайте заявку і ми розповімо вам, як ми можемо допомогти вам

Рекомендовані статті

26.10.2025
ТЦУ

Розвиток ТЦУ в Україні (ч.2)

Починаючи з 2020 року, система трансфертного ціноутворення (ТЦУ) в Україні зазнала суттєвих змін. Законодавець активно впроваджував норми, що відповідають міжнародним підходам ОЕСР, розширював обов’язки платників податків і посилював інструменти контролю.
26.10.2025
ТЦУ

Розвиток ТЦУ в Україні (ч.1)

Трансфертне ціноутворення (ТЦУ) – система встановлення відповідності умов операцій між пов’язаними підприємствами принципу «витягнутої руки». Правила трансфертного ціноутворення в Україні закріплено у статті 39 Податкового кодексу України та діють з 01 вересня 2013 року.
24.10.2025
BEPS кік податкове резидентство ТЦУ

Аналіз кейсу: «Блогерку звинувачено в ухиленні від сплати податку на 11,5 млн грн»

У медіа днями з'явилася  інформація про нову «справу року»: блогерку звинувачують в ухиленні від сплати податку аж на 11,5 млн грн.