Справа досить стандартна та проста: експорт сільгосппродукції. Втім, деякі речі (навіть в стандартній справі) – цікаві: як обґрунтування платника податків, так і думки податківців. Важливо – виграв платник податків. Тобто, його обгрунтування – повністю задовільнило суд. Отже, поїхали! Житомирський окружний адміністративний суд Рішення іменем України від 07 липня 2025 року, м. Житомир Справа № 240/18960/24 ТОВ «ДАСТ» 1. Платник податків здійснив коригування ціни з урахуванням «нюансів правил Інкотермс» Цитата: ТОВ «ДАСТ» здійснювало операції з експорту кукурудзи на користь нерезидента AGROOILTRADE OU (Естонія) на умовах DAP (згідно з правилами Інкотермс 2010). Відповідно до правил Інкотермс 2010, DAP (Delivered At Place — постачання у вказане місце) означає, що продавець вважається таким, що виконав поставку, коли товар передано у розпорядження покупця в узгодженому місці на транспортному засобі, готовому до розвантаження. Водночас контролюючий орган порівнював ціни на кукурудзу за зовсім інших умов поставки — СРТ (див. ст. 34 Акта, т. 3, а.с. 127, зворот). Згідно з правилами Інкотермс 2010: CPT (Carriage Paid To) (named place of destination), або Фрахт/перевезення оплачені до (назва місця призначення) означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Покупець бере на себе всі ризики втрати чи пошкодження товару, а також інші витрати після моменту передачі товару перевізнику. Під терміном «перевізник» розуміють будь-яку організацію, яка відповідно до договору перевезення бере на себе зобов’язання самостійно здійснити або організувати транспортування товару залізничним, автомобільним, повітряним, морським, внутрішнім водним або комбінованим видом транспорту.Суд зазначає, що ціни за контрактами на умовах DAP не можуть бути зіставними з цінами за поставками на умовах СРТ, оскільки різні умови поставки безпосередньо впливають на формування ціни. Отже, позиція податкового органу є необґрунтованою. Дивно, що контролюючий орган не врахував коригування, відображене в Акті, та здійснив донарахування платнику податків на підставі таких сумнівних аргументів. 2. Було з кукурудзою — а тепер про пшеницю Тут було два нюанси: Перший — платник податків для порівняння ціни обрав перелік бірж (Minneapolis Grain Exchange, MGEX; Intercontinental Exchange, ICE та інші). Контролюючий орган наполягав на застосуванні джерел Argus та Refinitiv. На мою думку, Argus і Refinitiv дають чіткіші котирування, проте суд визнав правоту платника податків з такої причини: рекомендований перелік бірж міститься в постанові КМУ № 616, тоді як Argus і Refinitiv у ній не згадані. Постанова датована 2016 роком, а операції платника виконано в 2018 році, тож платник однозначно виконав вимоги постанови. Якщо контролюючі органи вважають Argus і Refinitiv більш релевантними, претензії мають адресуватися до Кабінету Міністрів України, а не до платника податків. Другий випадок стосувався якості пшениці. В одній із операцій платник застосував нижчу ціну через те, що якість зерна була незадовільною. Коли біржові котирування не відображають реальної якості товару, платник змінив метод обґрунтування ціни. Провівши додатковий аналіз зіставності, Товариство встановило, що якість зерна, проданого в межах контрольованої операції КО5, значно нижча за якість зерна, що котирується на біржі NCDEX. Це унеможливлювало отримання зіставної інформації з NCDEX для обґрунтування відповідності умов КО5 принципу «витягнутої руки» та для застосування методу порівняльної неконтрольованої ціни.У зв’язку з цим, оскільки Товариство протягом звітного періоду здійснювало продаж необробленої сільськогосподарської продукції іншим непов’язаним нерезидентам, для аналізу КО5 з реалізації пшениці позивач застосував метод «витрати плюс», використавши внутрішні джерела інформації. Це було обґрунтоване і виважене рішення. Водночас слід пам’ятати, що такі операції зазвичай підлягають ретельному оскарженню з боку контролюючих органів. Отже, аргументація має бути особливо ґрунтовною й документально підтвердженою. 3. Ну і останнє. Чим цікаве це рішення? Датами. Операції проводилися у 2018 році. Перевірку призначено на підставі наказу від 30.11.2021. Потім — призупинено (з цілком зрозумілих причин). Далі — поновлено, наказ від 20.12.2022. Акт складено — 10.04.2024. Рішення суду — 7 липня 2025 року.Тобто між датами операцій та рішенням суду — сім років. Саме це завжди слід пам’ятати під час підготовки ТЦУ-документації: ваша документація має бути настільки “залізобетонною“, щоб витримати вимоги правил ТЦУ навіть через 7–10 років (а вони, як відомо, стають дедалі жорсткішими). Але ж… Коли нас це лякало? Навіть десять років тому? А тим більше зараз… Після лютого 2022 року… |
| Детальніше про цікаві ТЦУ-кейси, податкові запити, перевірку та судову практику – у записі вебінару ТОП-експерта у сфері ТЦУ, КІК, структурування та податкового резидентства Олени Жукової – ТУТ. |