Ми вже писали про критерії «контрольованості» операцій.
«Коли операція є контрольованою?»
Чи може операція відповідати всім 4 критеріям контрольованої — і при цьому не декларуватися і не досліджуватися?
Так! Розбираємося, коли саме це можливо після змін 2024 року.
Така можливість передбачається лише операцій за пп. «г» пп 39.2.1.1 ПКУ – з контрагентами з переліку ОПФ (Постанова КМУ від 04.07.2017 № 480).
До набуття чинності Закону України від 18.06.2024 № 3813-IX операції з нерезидентом з переліку ОПФ могли бути неконтрольованими, якщо є підтвердження сплати таким нерезидентом (саме юридичною особою, не засновниками) податку на прибуток (корпоративного податку).
Такий документ має бути перекладений і легалізований.
Про судову практику з цього питання ми писали тут – радимо ознайомитися.
Що змінилося?
Законом України від 18.06.2024 № 3813-IX було додано нові норми. Тепер, операції з нерезидентом з переліку ОПФ (за відсутності інших «якісних» критеріїв – пов’язаності, посередництва тощо), визнаються неконтрольованими за наявності хоча б однієї з таких умов:
• нерезидент є резидентом держави, з якою Україною укладено міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування.
Це повинно підтверджуватися шляхом подання до ДПС до 1 жовтня року, що настає за звітним, довідки (у паперовій або електронній формі), яка підтверджує резидентність такого контрагента.
• всі учасники (партнери) нерезидента є резидентами держав (територій), з якими Україною укладено міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування.
Це також повинно підтверджуватися поданням до ДПС до 1 жовтня року, що настає за звітним, довідки, якапідтверджує, що всі учасники (партнери) нерезидента є резидентами країни, з якою укладено міжнародний договір України.
Отже, який алгоритм дій?
1) Визначити статус нерезидента (нерезидент входить в перелік ОПФ чи є й інші підстави для визнання операцій контрольованими?). Якщо лише перелік ОПФ, то
2) Отримати відповідні довідки від нерезидента та/або його учасників про резидентство;
3) Перевірити наявність підстав для «неконтрольованості» – наявність укладеного міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування. Якщо договір укладено, то
4) Перекласти їх, легалізувати;
5) Подати довідки до ДПС до 1 жовтня.
Приклад: українська компанія працює з німецькою GmbH& Co. KG. Якщо партнери німецькою GmbH& Co. KG підтверджують свою податкову резидентність у країні, з якою Україною укладена конвенція, операція може не визнаватися контрольованою.
Проте радимо регулярно «моніторити» зміни у законодавстві і роз’яснення контролюючих органів, та у разі необхідності звертатися до консультантів.
Наприклад, цікавою (і суперечливою?) є відповідь ДПС в ІПК щодо того, чи потрібно досліджувати операції на ст. 140.5.5-1 ПКУ, якщо є підтвердження резидентності.
Про це – в наступній публікації.