Продовжимо: отже, якщо податківці вимагають «надати пояснення та копії документів, що стосуються доходу КІК, легалізовані в установленому порядку, які супроводжуються нотаріально засвідченим перекладом українською мовою», то в чому різниця між цим запитом і попереднім, який ми вже аналізували? Різниця — у кількості документів. Формулювання «документи, що стосуються доходу КІК» — надзвичайно невизначене. Чи належить до таких документів договір на надання послуг? А накладна, за якою відвантажено товар? А митна декларація чи банківська виписка? Як відомо, коли в законі є «невизначеність термінів», одразу з’являється ризик застосування штрафів. Яких саме?
Можливі штрафи
Перший варіант — штраф згідно з частиною пункту 120.7 ПКУ, яка залишилася чинною після нещодавно ухваленого закону: Неподання або подання не в повному обсязі контролюючою особою документації з трансфертного ціноутворення, інших копій первинних документів щодо контрольованої іноземної компанії на запит контролюючого органу […] тягне за собою накладення штрафу в розмірі 3% від суми доходу КІК, щодо яких не було подано документацію або копії первинних документів, але не більше 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи. Якщо податківці вирішать, що контролер КІК не надав повного пакета документів «щодо доходу КІК», вони можуть спробувати застосувати саме цей штраф.
Другий варіант — загальний податковий штраф за статтею 121 ПКУ (на нього часто посилаються в запитах): 121.2. Ненадання відповіді на запит або подання не в повному обсязі документів чи інформації […] тягне за собою накладення штрафу у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат, а в інших випадках — однієї мінімальної заробітної плати. Так, штраф незначний (одна мінімальна зарплата), але він є. І його наявність треба враховувати.
Основна проблема — «подання не в повному обсязі»
Це формулювання може стати серйозною проблемою для платника податків. Тому бажано взагалі не створювати ситуацію, коли податкова має підстави надсилати запит. Якщо ж запит уже отримано — головне завдання платника: відповісти правильно, тобто оптимально й з мінімальними ризиками. Це справжнє мистецтво. Колись (років 10–15 тому) я проводила семінари про те, як грамотно проходити податкові перевірки. Один із великих розділів був присвячений саме «відповідям на запити». Я тоді навіть готувала шаблони обґрунтованої відмови від надання інформації. Зараз ситуація складніша: штрафи зросли (особливо за КІК і ТЦУ), тому перш ніж відмовлятися, треба все добре продумати й ретельно обґрунтувати свою позицію.
Приклад аргументації: переклад документів
Один із можливих варіантів — не відмова від надання документів, а заперечення вимоги їх перекладу. Розглянемо, що говорить Податковий кодекс про це. Стаття 39-2, яка регулює КІК, містить лише одне положення про переклад: 39-2.6.4.3. Під час перевірки контролююча особа зобов’язана надати копії первинних документів щодо операцій КІК. У разі подання документів англійською мовою переклад українською не вимагається. Саме на цей пункт часто посилаються податківці. Але «право — точна наука».
Цей пункт прямо говорить лише одне: якщо документ складено англійською мовою, переклад не потрібен. А от щодо документів іншими мовами — у статті немає жодної вимоги робити переклад.
Тобто, закон не встановлює обов’язку перекладати документи, складені не англійською. І це зовсім не те, що зазвичай стверджують податківці, чи не так? Але саме це — буква закону.