Закон №3706: «заморозка КІК-штрафів»

Підписання Президентом закону, який фактично «заморожує КІК-штрафи». Для тих, хто пропустив: КІК-штрафи не скасовано, а лише відстрочено. Тобто за всі поточні порушення покарання буде — але пізніше. Текст закону – ТУТ

Що з цього випливає?

Перше. У нас дуже короткий горизонт планування. Оце «після війни + 6 місяців», на які відтерміновано штрафи, — уже здається далеким майбутнім. Пам’ятаємо про це, але не переймаємося. Про штрафи, які «випливуть» через невизначений строк, подумаємо потім. Як казала Скарлетт О’Гара: «Подумаю про це завтра». І це, до речі, цілком слушна стратегія.

Тепер — до суті.

Основна «КІК-ідея» Закону №3706: «Тимчасово, з 1 січня 2022 року та протягом дії воєнного стану в Україні, а також шести місяців після місяця, у якому воєнний стан буде припинено або скасовано, до платників податків не застосовуються штрафні санкції за порушення, передбачені абзацами першим – восьмим пункту 120.7 статті 120 Податкового кодексу України».

Що це за «вісім абзаців»?

Вони стосуються основних КІК-порушень, зокрема:

  • Неподання звіту про КІК — штраф 100 прожиткових мінімумів.
  • Несвоєчасне подання звіту — 1 прожитковий мінімум за кожен день прострочення, але не більше 50.
  • Невідображення інформації про КІК у звіті — 3% доходу КІК або 25% скоригованого прибутку (що більше), але не більше 1000 прожиткових мінімумів.
  • Неповідомлення про набуття чи відчуження частки, або початок/припинення контролю над КІК — 300 прожиткових мінімумів за кожен випадок.

Найприємніше тут — саме про «штрафи імені рядків 31–33».

Тепер можна нарешті видихнути. Адже до первинної «технічної» неможливості розрахувати штраф (усі ж пам’ятають, наскільки абсурдно це виписано) додалося ще й відтермінування у часі. І це чудово! Завжди приємно, коли відпадає необхідність робити щось безглузде.

Але не все так просто.

Що ж залишилося поза межами «замороження»?

Ось ця норма: Неподання або подання не в повному обсязі документації з трансфертного ціноутворення чи копій первинних документів щодо КІК на запит податкового органу
— штраф 3% від суми доходу КІК, щодо якої не було подано документацію, але не більше 1000 прожиткових мінімумів.

Висновок

Будьте уважні: сьогодні фактично єдиний спосіб для податкової застосувати КІК-штраф — це через «запит». І такі запити вже надходять. Отже, далі будемо розбирати їх детально — аналізувати ризики та визначати оптимальні відповіді.

сподіваємось, що ця стаття корисна для вас

Якщо ви розумієте, що вам важливо впровадити описані інструменти, але є сумніви, що вдасться зробити це якісно самостійно, залишайте заявку і ми розповімо вам, як ми можемо допомогти вам

Рекомендовані статті

26.10.2025
ТЦУ

Розвиток ТЦУ в Україні (ч.2)

Починаючи з 2020 року, система трансфертного ціноутворення (ТЦУ) в Україні зазнала суттєвих змін. Законодавець активно впроваджував норми, що відповідають міжнародним підходам ОЕСР, розширював обов’язки платників податків і посилював інструменти контролю.
26.10.2025
ТЦУ

Розвиток ТЦУ в Україні (ч.1)

Трансфертне ціноутворення (ТЦУ) – система встановлення відповідності умов операцій між пов’язаними підприємствами принципу «витягнутої руки». Правила трансфертного ціноутворення в Україні закріплено у статті 39 Податкового кодексу України та діють з 01 вересня 2013 року.
24.10.2025
BEPS кік податкове резидентство ТЦУ

Аналіз кейсу: «Блогерку звинувачено в ухиленні від сплати податку на 11,5 млн грн»

У медіа днями з'явилася  інформація про нову «справу року»: блогерку звинувачують в ухиленні від сплати податку аж на 11,5 млн грн.