Аналіз кейсу: «Блогерку звинувачено в ухиленні від сплати податку на 11,5 млн грн»

У медіа днями з’явилася  інформація про нову «справу року»: блогерку звинувачують в ухиленні від сплати податку аж на 11,5 млн грн. Безумовно, неможливо зробити точні висновки щодо цієї ситуації без аналізу матеріалів справи. Тому мій «розбір польотів» прокуратури «дуже-дуже вірогідний». Відтак, у статті надаю саме ту інформацію прокуратури, яку маю намір обговорити детальніше. На цю тему є також розкішна стаття адвоката Семена Ханіна про ухилення від уплати податків (стаття 212). І в подальшому своєму аналізі кейсу буду її цитувати.

Ось що пише Київська міська прокуратура 29 вересня в 11:00: 

«Блогерку викрито в ухиленні від сплати податків на майже 11,5 млн гривень. За процесуального керівництва Київської міської прокуратури повідомлено про підозру 30-річній Інстаграм-блогерці в умисному ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах (ч.3 ст. 212 КК України).

Згідно з матеріалами слідства, жінка, зареєстрована як ФОП, у період з 2018-2022 роки отримала дохід на загальну суму понад 58 млн грн. При цьому податки та інші збори вона не сплачувала. Внаслідок цього бюджет недоотримав 10,5 млн грн податків на прибуток та майже 900 тис. грн військового збору. 

Зазначимо, що з початку повномасштабного вторгнення блогерка мешкає за кордоном, відтак повідомлення про підозру їй оголошено заочно. Маючи багатомільйонну аудиторію, в перші дні війни вона мовчала про своє ставлення до російської агресії проти України, а згодом робила неоднозначні заяви. Зокрема, у жовтні 2022 року писала про те, що українці самі винні в масованих ракетних атаках по Україні, оскільки раділи ударам по рф та Кримському мосту. Також вона рекламувала російських блогерів, переорієнтувавшись на російську аудиторію.

Досудове розслідування проводять детективи ТУ БЕБ у м. Києві. Пресслужба Київської міської прокуратури».

Основне (і далі ми до цього вже не повертатимемось): податки сплачувати треба. Це – не обговорюється. У житті є речі, які точно «не можна», і речі, які точно «треба». Зазвичай їх пояснюють ще в дитинстві — батьки або, наприклад, Біблія (чи інші духовні книги). Блогерка, про яку йдеться, податки, схоже, не сплачувала. І це — погано.

Але ми зараз розглядаємо ситуацію з іншого боку — дії прокуратури. Адже й у неї є свої «треба» та «не можна». Основні «треба» і «не можна» для прокуратури (як і для будь-якого державного органу) визначені в Конституції України.

Стаття 19 Конституції України: «Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України».

Як чудово написав у своїй статті Семен Ханін, прокуратура діяла дещо не «на підставі, у межах повноважень та у спосіб…», як того вимагає Конституція. Бо перевірки податківців не було, а «підозра» за ч. 3 ст. 212 КК України — є.

Наведу ще дві короткі цитати зі статті С. Ханіна:

«З моменту, як у ККУ з’явилася ст. 212 “Ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів)”, і до сьогодні правоохоронні органи вносять записи до ЄРДР (або, по-старому, порушують кримінальні справи), не маючи узгодженого податкового повідомлення-рішення (ППР), яке підтверджувало б факт ненадходження коштів до бюджету у значних або особливо значних розмірах».

«…Якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи відсутній його склад, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин його все ж розпочато — воно має бути негайно припинене. І це — не лише з позиції правопорядку, а й з огляду на дотримання прав усіх учасників процесу».

Далі ми детально розберемо помилки прокуратури (які, на мій погляд, виникли саме через те, що перевірки ДПС не було). А поки — зафіксуймо головне: що буде відбуватись далі та що саме загрожує блогерці.

Отже, найближчим часом можливі такі кроки:

  • Арешт майна блогерки (у першу чергу — українська нерухомість, авто) та коштів.
  • Блокування банківських рахунків.
  • Оголошення в розшук.

Якщо підозрювана перебуває за кордоном і не з’являється за викликом — її можуть оголосити спочатку в державний, а потім і в міжнародний розшук (Інтерпол). Це — якщо зовсім коротко. А вже далі, наступного тижня розглянемо, на яких «нюансах» базується підозра прокуратури, і де саме вони могли помилитися — через що вся справа може завершитись, умовно кажучи, «пшиком».

Нагадаю цитату «від прокуратури» про нашу блогерку.


«Згідно з матеріалами слідства, жінка, зареєстрована як ФОП, у період з 2018 по 2022 рік отримала дохід понад 58 млн гривень. При цьому податки та інші обов’язкові платежі вона не сплачувала. Унаслідок цього бюджет недоотримав 10,5 млн гривень податку на прибуток та майже 900 тис. гривень військового збору». Досудове розслідування проводять детективи ТУ БЕБ у м. Києві.

Судячи з усього («досудове розслідування проводять», тобто воно ще триває й не завершене) — податкової перевірки поки що не було (ще? чи взагалі не планують?).

Ймовірно, доказами є:
– інформація від банків (моніторинг транзакцій — просто роздрукували платежі в українських банках),
– дані міжнародного обміну фінансовою інформацією (рік тому податківці вперше отримали дані від іноземних банків).

Але, скоріш за все, податкову перевірку все ж ініціюють (ну зовсім не комільфо йти прокуратурі в суд без ППР (податкових повідомлень-рішень контролюючих органів).


Коли буде перевірка, акт, власне ППР? Далі — мої припущення щодо строків.

1. Податківцям доведеться вирішити багато питань (те саме податкове резидентство — про нього пізніше. Хоча, думаю, глибоко вони не копатимуть: візьмуть «рибу» з якогось акту).

2. Плюс бюрократія: усі ці накази-призначення-акти займають час. (Та й бажання у податківців перевіряти не надто буде — «своїх» перевірок вдосталь, а допомога іншим органам — додаткове навантаження. А напружуватися зайвий раз ніхто не любить.)

3. А зараз уже жовтень… кінець року…

Тому припускаю (можу й помилятися, але ймовірніше саме так), що перевірка — акт — ППР будуть лише у 2026 році.

Чому це важливо? Строки давності ж ніхто не скасовував.

Що маємо зі строками?
– Перевірка (у загальному випадку) можлива за 3 роки + «перерва на мораторій».
– Мораторій — у цьому кейсі «вистрілить» лише ковідний: 18.03.2020 — 31.07.2023.
– Якщо податківці «закінчать перевіряти» у 2026 році, вони зможуть донарахувати лише за такі «три роки без мораторію»:
2025, 2024 — два повні роки + серпень–грудень 2023 (5 міс.) + 3 міс. 2020 + вересень–грудень 2019.

Це дуже приблизно й залежить від кількох факторів, але ключове: податкова не донарахує за 2018 рік та частину (або більшу частину) 2019-го.

Чому це важливо? Це — кваліфікація (частина 1 / 2 / 3 ст. 212). Чим більша сума — тим «серйозніша» стаття.

Отже, прокуратура (разом з БЕБ) якимось чином «донарахувала» 11,5 млн за 5 років (2018–2022).


Ми не знаємо, чи доходи були регулярні. Якщо так — це приблизно 2,3 млн ухилення на рік.

Тобто лише «вірогідна дата ППР» (2026 рік) зменшує потенційні донарахування на ~4,0 млн → залишається десь 7,5 млн.

Граничні суми кваліфікації ст. 212 КК у 2025 році:
• частина 1 — від 4,542 млн
• частина 2 — від 7,570 млн
• частина 3 — від 10,598 млн

Так, 7,5 млн — це вже не «частина третя»

Можливо — частина друга? Або навіть перша (незначний злочин). Але… «звужуємо коридор».

Пороги зростають щороку — залежать від прожиткового мінімуму та мінзарплати.

Показники 2026 року ще невідомі. Але… якщо взяти пропозицію пана Гетманцева щодо мінзарплати 12 тис. грн (тобто ×1,5), отримаємо й нові пороги:

  • частина 1 — 6,8 млн
  • частина 2 — 11,4 млн
  • частина 3 — 15,9 млн

Так, 7,5 млн — це все ще злочин, ст. 212, частина перша — її нижня межа. А ми лише «погралися строками та мораторіями». Сутність ще не розбирали. А там може бути ну дуууже цікаво 

Наприклад, прокуратура пише:

«З початку повномасштабного вторгнення блогерка мешкає за кордоном, відтак повідомлення про підозру їй оголошено заочно».

Якщо людина довго мешкає за кордоном — виникає велике питання податкового резидентства.

Бо якщо громадянин України не є податковим резидентом України — то й ухилення від українських податків… просто немає 

Про податкове резидентство блогерки…

Якщо громадянин України довго проживає за кордоном, дуже ймовірно, що він (вона) вже є податковим резидентом іншої країни. Тобто сплачувати податки саме в Україні — не зобов’язаний. І відповідно, жодного «ухилення» (тим більше кримінального правопорушення) немає.

Прокуратура пише:

«З початку повномасштабного вторгнення блогерка мешкає за кордоном, відтак повідомлення про підозру їй оголошено заочно».

Звісно, варто було б з’ясувати — а що було «до початку» війни? Де саме мешкала блогерка?

Але не будемо чіплятися до дрібниць — повіримо прокуратурі: виїхала вона саме з лютого 2022 року. І тут маємо нюанс: у 2022 році вона вже теоретично могла вважатися податковим резидентом іншої держави…

Що це означає для ситуації, яку ми розглядаємо?
Та просто — мінус 2,3 млн грн «ухилення». Тобто дівчина, можливо, ухилилася не на 7,5 млн, а на 5,2 млн грн. Так, це все ще «частина перша» ст. 212 (якщо рахувати за нинішніми порогами).
Але вже цілком може бути «нічого кримінального» (якщо рахувати за прогнозними показниками).

Втім… ми поки що пройшлися лише по строках та резидентстві. А «по суті» ще нічого не розглядали… А там теж багато всього цікавого.

P.S. Якщо чесно, питання податкового резидентства (скоріш за все) вирішуватимуть на користь України. Бо є ж реєстрація ФОП… А це — майже гарантія, що резидентство буде українським.  Хоча — не факт. Бо важливо не просто бути зареєстрованим ФОПом, а вести діяльність і отримувати дохід. Тільки «факт наявності запису» — слабенький аргумент.  Втім… варіанти можливі різні…

Отож розберемося з цифрами вже по суті. А суть така: Прокуратура визначила «загальну суму ухилення» у 11,5 млн грн з доходу 58 млн грн. 

Рахуємо ставку податку: 11,5 / 58 = 19,8 %

Що це означає? Що прокуратура вирішила: блогерка отримувала звичайний дохід фізособи → ставка ПДФО 18% + ВЗ 1,5% (зараз військовий збір уже 5%, але «злочин» був раніше)

Втім, «за умовами задачі» дівчина була зареєстрована ФОПом. Ми не знаємо ні системи оподаткування, ні групи, ні КВЕДів. Але з найбільшою ймовірністю — єдиний податок, 3 група (5% від обороту).

І тут питання: чому прокуратура так впевнена, що дохід отримано як фізособою, а не як ФОПом

Бо якщо як ФОП, то… Сума «ухилення» зменшиться пропорційно ставці оподаткування.

Спрощено:

  1. Без урахування строків та резидентства: 11,5 / 19,5 × 5 = 2,95 млн грн
  2. З урахуванням строків і можливого нерезидентства: 5,2 / 19,5 × 5 = 1,33 млн грн

P.S. Розрахунки орієнтовні. Так, у другому варіанті не враховано «ліміт» ФОП — тому сума буде трохи більшою. Але «какая разница»?! 

У будь-якому разі — в мене особисто виникають серйозні сумніви, що «дівчинка» ухилилася саме на 11,5 млн грн. Можливо, загальна сума навіть не дотягує до межі частини першої ст. 212. Тобто — злочину взагалі немає.

То чи варто турбувати Інтерпол? Бо ми вже з «дівчатами з OnlyFans» так начудили, що від нас утекла «наша національна гордість» — знаменита голлівудська порнозірка (А в Італії, наприклад, Чіччоліна була в парламенті… Чим ми гірші? І в нас був такий шанс… До справи «дівчат з OnlyFans»…)

сподіваємось, що ця стаття корисна для вас

Якщо ви розумієте, що вам важливо впровадити описані інструменти, але є сумніви, що вдасться зробити це якісно самостійно, залишайте заявку і ми розповімо вам, як ми можемо допомогти вам

Рекомендовані статті

26.10.2025
ТЦУ

Розвиток ТЦУ в Україні (ч.2)

Починаючи з 2020 року, система трансфертного ціноутворення (ТЦУ) в Україні зазнала суттєвих змін. Законодавець активно впроваджував норми, що відповідають міжнародним підходам ОЕСР, розширював обов’язки платників податків і посилював інструменти контролю.
26.10.2025
ТЦУ

Розвиток ТЦУ в Україні (ч.1)

Трансфертне ціноутворення (ТЦУ) – система встановлення відповідності умов операцій між пов’язаними підприємствами принципу «витягнутої руки». Правила трансфертного ціноутворення в Україні закріплено у статті 39 Податкового кодексу України та діють з 01 вересня 2013 року.
15.05.2025
BEPS кік податкове резидентство структурування ТЦУ

ПДФО на Мальті та в Україні… Хто платить більше?

Аналіз мальтійської моделі податкової системи та українські підходи до оподаткування МАЛЬТА… Розглянемо особливості податкової системи. Перше: подивимось на оподаткування фізичних осіб і порівняємо його з українським оподаткуванням (просто – на цифрах… Бо дуже часто доводиться чути думку, що в Україні – дуже низькі податки. От і розглянемо – як воно, якщо по-чесному). Версія українських податківців: ПДФО на Мальті […]