Війна і ТЦУ: частина-1 “Демередж”

Демередж (від фр. demeurer – затримуватися) – у торговому мореплаванні грошове відшкодування збитку, плата, що належить перевізнику за простій судна протягом контрсталійного часу. Розмір демереджа визначається угодою сторін, за відсутності угоди — згідно з ставками, зазвичай прийнятими у відповідному порту. У разі відсутності таких ставок розмір плати за простій судна визначається витратами на утримання судна та його екіпажу. (Вікіпедія).

Що може бути простіше в ТЦУ, ніж продаж зерна? Такі операції вважаються самими легкими для ТЦУ-консультанта. Але ж…

Ситуація. Українське підприємство уклало контракт з іноземним покупцем на експорт зерна. За умовами контракту – право власності на зерно переходило до Покупця вже на території країни покупця. Тобто в ціну були включені транспортні послуги.

Ціна на зерно – повністю відповідала котирувальним цінам, ціна транспортування також була цілком ринковою. Можна казати – «звичайною»…
Але – що таке «звичайність» під час війни.

Коли зерно було завантажено на судно – відбувся «приліт». Та обстріли. Судно своєчасно не вийшло з порту… Простій судна , декілька днів… А з ним і – демередж.

З точки зору ТЦУ – демередж – це одна з складових витрат постачальника на цю господарську операцію. Яка, безумовно, впливає на фінансовий результат (тобто на прибуток, що оподатковується). Тобто, – входить до ціни «контрольованій операції». В цих випадках часто операція становиться збитковою.Та з точки зору ТЦУ – має бути донарахований додатковий податок на прибуток (тому що «ціна на зерно + транспортні витрати» – вже перестає «відповідати цінам, відповідающим правилу витягнутої руки»…)

Всім зрозуміло, що в цієї ситуації і близько немає «виведення прибутку за кордон»… Але в нашому ПКУ не передбачено «особливих випадків» (навіть якщо вони напряму пов’язані з війною)… 

П.С.1. Колись в мене в практиці був проект, коли українське підприємство не зупиняло роботу, та продовжувало відвантаження в той самий день, коли розстрілювали Майдан та барикади на Інститутській. Потім податкова здійснила спробу «донарахувати» (врятував суд).


Але, жодного коригування ПКУ щодо «обставин форс-мажору» не було зроблено… Урок не вивчений.
Якщо урок не вивчений – його змушують повторювати, знов і знов… Кожного разу – жорсткіше, ніж попередній раз. Так і с демереджем – не виправили помилку ПКУ (не врахування форс-мажору) – отримали більш жорстке повторення уроку.

П.с.2. Я взагалі вважаю, що ТЦУ в 2022-2023 році мало бути відмінено. Форс-мажори (та інші «демереджі») – по всій країні…

сподіваємось, що ця стаття корисна для вас

Якщо ви розумієте, що вам важливо впровадити описані інструменти, але є сумніви, що вдасться зробити це якісно самостійно, залишайте заявку і ми розповімо вам, як ми можемо допомогти вам

Рекомендовані статті

26.10.2025
ТЦУ

Розвиток ТЦУ в Україні (ч.2)

Починаючи з 2020 року, система трансфертного ціноутворення (ТЦУ) в Україні зазнала суттєвих змін. Законодавець активно впроваджував норми, що відповідають міжнародним підходам ОЕСР, розширював обов’язки платників податків і посилював інструменти контролю.
26.10.2025
ТЦУ

Розвиток ТЦУ в Україні (ч.1)

Трансфертне ціноутворення (ТЦУ) – система встановлення відповідності умов операцій між пов’язаними підприємствами принципу «витягнутої руки». Правила трансфертного ціноутворення в Україні закріплено у статті 39 Податкового кодексу України та діють з 01 вересня 2013 року.
24.10.2025
BEPS кік податкове резидентство ТЦУ

Аналіз кейсу: «Блогерку звинувачено в ухиленні від сплати податку на 11,5 млн грн»

У медіа днями з'явилася  інформація про нову «справу року»: блогерку звинувачують в ухиленні від сплати податку аж на 11,5 млн грн.