Особливого шарму всій цій ТЦУшно-КІКівській історії надає той факт, що ТЦУ-документацію для КІК потрібно буде робити «відповідно до вимог статті 39 ПКУ). Це просто свято якесь!
Ось, наприклад, така цитата..
39.3.3.5. Платник податків, що здійснює контрольовані операції із сировинними товарами, повідомляє центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про укладення відповідного договору (контракту) за формою та в порядку, передбаченими підпунктом 39.3.3.3 підпункту 39.3.3 цього пункту.
Направлення платником такого повідомлення є підтвердженням того, що узгодження суттєвих умов договору (контракту), зокрема характеристик та ціни товарів, обсягу, умов постачання, оплати та відповідальності, здійснювалося сторонами контрольованої операції на момент укладення такої угоди.
Якщо інформація, зазначена у повідомленні, узгоджується із фактичною поведінкою сторін або з іншими фактами контрольованої операції, порівняння ціни контрольованої операції з котирувальними цінами проводиться на найближчу дату до дати ціноутворення, узгодженої сторонами контрольованої операції.
Перекладемо це мовою КІК. Отже, КІК (припустимо, компанія юрисдикції США) зобов’язана: повідомити українську податкову про укладення відповідного договору (контракту) за формою та у порядку, передбаченими підпунктом 39.3.3.3 підпункту 39.3.3 цього пункту.
Форму Повідомлення, звісно, спеціально для КІК ніхто не розробляв. І так зійде… Але, як завжди, купа милих нюансів. Так, у Повідомленні є дві невинні графи.
Перша – код ЄДРПОУ.
Друга – найменування контролюючого органу, в якому платник перебуває на обліку.
Ще раз – це все про КІК. Тобто, щоб контролер мав можливість здати звіт про КІК (якщо у цього КІК виникли ТЦУ-контрольовані операції)
Цьому КІК необхідно:
- отримати в Україні код ЄДРПОУ,
- встати на облік в української податкової.
P.S. І це ми ще про кабінет та ЄЦП не говорили…